ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2005 Справа N 40/380
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П., Семчука В.В., за участю представників сторін: позивача - Кропивницького М.А. дов. від 01.09.2004 року, відповідача - Сенатоса В., директора, Грабежова О.Е. дов. від 01.06.2004 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2004 року у справі господарського суду м. Києва за позовом ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" до ТОВ "Пластмодерн" про відшкодування збитків, ВСТАНОВИВ:
У вересні 2004 року ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" звернулось до суду з позовом про відшкодування збитків до ТОВ "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн".
Посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань з поставки поліетиленової плівки на суму 24000 гривень, просив стягнути з відповідача 24000 гривень основного боргу, 795426 гривень 41 коп. збитків, 64 гривні 43 коп. пені і 468 гривень 16 коп. штрафу.
Рішенням господарського суду м. Києва від 3 листопада 2004 року позов задоволено частково.
З відповідача на користь ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" стягнено 24000 основного боргу, 468 гривень 16 коп. штрафу і 620364 гривні 41 коп. збитків
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2004 року рішення суду скасовано.
В позові відмовлено.
В касаційній скарзі ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити без зміни рішення господарського суду м. Києва, посилаючись на неправильне застосування Київським апеляційним господарським судом ст.ст. 180, 182 п.1 ГК України ( 436-15 ), ст.ст. 207, 208 ЦК України ( 435-15 ) та неправильну оцінку доказів.
Вважає, що договір між сторонами відповідає вимогам закону і містить всі істотні умови, а суд апеляційної інстанції не врахував надані позивачем докази.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 27 серпня 2004 року сторони уклали договір N 1/4083, за яким відповідач зобов'язався виготовити, а позивач - прийняти і оплатити плівку поліетиленову термоусадочну згідно ГОСТ 25951 - 83 марки П. Термін дії договору - 31 грудня 2004 року.
В договорі сторони обумовили, що ціна за одиницю товару, загальна кількість та вартість товару визначаються згідно додатків до договору, які є його невід'ємною частиною; відповідач зобов'язався поставляти товар партіями, кількість та параметри плівки в яких позивач повинен повідомляти письмово не менше, ніж за 7 календарних днів до моменту поставки.
Обумовлений у договорі ГОСТ 25951 - 83 марки П містить різноманітні видові ознаки поліетиленової плівки щодо номінальної товщини, ширини, основи для намотування, схеми намотування, глибини фальцовки, маси і діаметру рулону плівки.
Судом встановлено, що, в порушення умов договору, заявка на виготовлення партії плівки подана з порушенням обумовленого терміну і не містить видових ознак замовленої плівки.
За таких обставин суд апеляційної інстанції правильно застосував ст. 613 ЦК України ( 435-15 ), прийшов до обгрунтованого висновку, що боржник не міг виконати свого зобов'язання в зв'язку з відсутністю належним чином оформленої заявки на виготовлення товару, і відмовив в позові.
Київський апеляційний господарський суд, вирішуючи спір, перевірив всі доводи сторін і дав оцінку наданим ним доказам.
Таким чином доводи касаційної скарги про неправильне застосування ст.ст. 180, 182 ч. 1 ГК України ( 436-15 ), ст.ст. 207, 208 ЦК України ( 435-15 ) і порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) свого підтвердження не знайшли.
Враховуючи викладене, постанова Київського апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону і встановленим судом обставинам справи, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2004 року - без зміни.