СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
19.03.2003
(Витяг)
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України <...>,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом К-ра А.В. до приватного підприємства "А." (далі - Агентство), третіх осіб: П-ка П.О., П-ка М.П., Ж-вої С.І. - про стягнення суми та за зустрічним позовом П-ка П.О., П-ка М.П. до К-ра А.В., 3-я особа - Агентство про відшкодування збитків, встановила:
У грудні 2000 року К-ра А.В. звернувся до суду з позовом до Агентства, треті особи - П-ко П.О., П-ко М.П., Ж-ва С.І. про відшкодування збитків.
Зазначив, що 17.05.2000 ним, відповідачем в особі Ж-вої С.І. та П-ком П.О. і П-ком М.П. було укладено договір, предметом якого була домовленість про купівлю квартири <...> у м. Києві. В момент підписання договору ним відповідачу передано завдаток у сумі 5400 грн., який повинен зберігатися у відповідача згідно з п. 10 договору.
10.07.2000 при огляді квартири встановлено, що вона підлягає ремонту внаслідок залиття водою. З цих підстав він відмовився від укладення договору купівлі-продажу та звернувся до відповідача з вимогою повернути завдаток. Проте суму завдатку відповідач не повернув.
Посилаючись на зазначене та, що за відсутності житла вимушений був взяти кредит зі сплатою 40% річних, просив стягнути з Агентства 5400 грн. завдатку та 666 грн. збитків у зв'язку з несвоєчасним поверненням цієї суми.
У січні 2001 року П-ко П.О. та П-ко М.П. звернулися до суду із зустрічним позовом до К-ра А.В., 3-я особа - Агентство про стягнення збитків у розмірі 2357 грн. та судові витрати. В обгрунтування вимог посилалися на те, що К-ра А.В. був ознайомлений з технічним станом квартири, погодився її купувати, а потім відмовився від укладення договору, чим позбавив їх можливості укласти договір купівлі-продажу з іншими покупцями та цими діями завдав їм збитки на цю суму.
Рішенням Мінського районного суду м. Києва від 19.03.2001, залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах Київського міського суду від 16.05.2001, позов задоволено, стягнуто з Агентства на користь К-ра А. В. 5400 грн. завдатку, 666 грн. у рахунок відшкодування збитків та 60 грн. 66 коп. судових витрат. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Агентство просить скасувати зазначені судові рішення як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Стягуючи з Агентства зазначену суму, суд виходив з того, що 5400 грн. отримав відповідач, тому останній зобов'язаний повернути позивачу цю суму. Неповерненням у строк цієї суми відповідач завдав позивачу зазначені ним збитки на суму 666 грн., які також має відшкодувати.
З такими висновками погодилася судова колегія у цивільних справах Київського міського суду, залишаючи рішення районного суду без зміни.
Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки судом, всупереч вимог ст. ст. 15, 40 ЦПК України ( 1501-06 ), не з'ясовано, чи не отримана ця сума у відповідності з п. 10 договору <...>, укладеного між сторонами, продавцями спірної квартири П-ком П.О. та П-ком М.П., згідно з яким відповідач надав суду розписки останніх, з яких вбачається, що вони як продавці спірної квартири отримали від Агентства 5400 грн. Судом на ці обставини не звернуто уваги і в рішенні не наведено правових обгрунтувань, з яких підстав цю суму слід стягнути з Агентства, а не з П-ка П.О. та П-ка М.П.
Стягуючи з відповідача 666 грн. у якості збитків, завданих позивачу за несвоєчасне повернення грошей, судом також не наведемо правових обгрунтувань, з яких підстав ця сума складає збитки на зазначену суму.
Згідно зі ст. 214 ЦК України ( 1540-06 ) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Цих вимог Закону судом не взято до уваги.
Застосування судом вимог ст. 203 ЦК України (1540-06 ) є невірним, оскільки цією статтею регулюються інші правовідносини, ніж ті, що склалися між сторонами.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову П-ка П. О. та П-ка М. П. про відшкодування збитків є правильним, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. 334 ЦПК України ( 1503-06 ), Судова палата УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Агентства задовольнити частково.
Рішення Мінського районного суду м. Києва від 19 березня 2001 року та ухвалу судової колегії у цивільних справах Київського міського суду від 16 травня 2001 року в частині задоволення позову К-ра А. В. про стягнення з Агентства 5400 грн., 666 грн. та судових витрат скасувати, а справу направити на новий розгляд. В решті рішення залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
"Закон & Бізнес", N 23, 7 червня 2003 р.