ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2004 Справа N 14/360
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г., Яценко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2004 р. по справі N 14/360 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську до Державного відкритого акціонерного товариства "Трест Красноармійськшахтобуд" про відшкодування сум страхових виплат 35615,41 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ВД Фонду соц. страхування від нещасних випадків на виробництві та проф. захворювань України в м. Красноармійську 30.09.2003 р. звернувся з позовом до ДВАТ "Трест Красноармійськшахтобуд" про відшкодування сум страхових виплат 35615,41 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13 листопада 2003 р. по справі N 14/360 /суддя Арсірій Р.О./ позов було задоволено частково: стягнуто з ДВАТ "Трест Красноармійськшахтобуд" на користь позивача 35306,74 грн. страхових виплат, 353,07 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення з відповідача 308,67 грн. на користь позивача провадження по справі припинено, у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17 лютого 2004 р. по справі N 14/360 /судді Колядко Т.М., Скакун О.А., Мирошниченко С.В./ рішення господарського суду Донецької області від 13 листопада 2003 р. скасовано, апеляційна скарга ДВАТ "Трест Красноармійськшахтобуд" задоволена, відмовлено в позові ВД Фонду соц. страхування від нещасних випадків на виробництві та проф. захворювань України в м. Красноармійську, судові витрати покладено на позивача.
В касаційній скарзі позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17 лютого 2004 р., так як вона постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а рішення господарського суду Донецької області від 13 листопада 2003 р. залишити без змін.
У судовому засіданні 09.06.2004 р. було оголошено перерву до 23.06.2004 р.
Представники сторін в судове засідання 23.06.2004 р. не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судами попередніх інстанцій, 09.02.2001 р. з робітниками ДВАТ "Трест Красноармійськшахтобуд" стався груповий нещасний випадок в результаті зіткнення автомобілю ЗАЗ - 1102 державний номер 028-27 ЕВ (власник - відповідач у справі) та автомобілем ЗІЛ - 4709. Відповідно до акту спеціального розслідування групового нещасного випадку особою винною у ДТП є водій ЗАЗ - 1102 Лемішевський С.Г. В наслідок ДТП були травмовані Колос Л.О., Лемішевський С.Г., Щульга С.В., що підтверджується актами форми Н-1 складеними щодо кожного постраждалого. Робітники відповідача були застраховані відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ). Позивач здійснив постраждалими виплати відповідно до розрахунку в сумі 35615,41 грн. Факт виплат підтверджено відповідними довідками, що також не заперечувалось і відповідачем.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 35306,74 грн. страхових виплат, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 460 ЦК України ( 1540-06 ) організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані за регресною вимогою органу державного соціального страхування чи Пенсійного фонду України відшкодувати суми допомоги або пенсій, що виплачені постраждалим особам, а також суд виходив з того, що згідно ст. 450 ЦК Кодексу організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи в задоволенні позову, Донецький апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку, що статтею 460 ЦК України ( 1540-06 ) передбачено, що організація або громадянин, відповідальний за заподіяну шкоду, зобов'язані за регресною вимогою органу державного соціального страхування чи соціального забезпечення відшкодувати суми допомоги або пенсій, а поскільки відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську за своїм статусом не є ні органом державного соціального страхування, ні Пенсійним фондом України, а є робочим органом виконавчої дирекції некомерційної самоврядної організації, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " ( 1105-14 ) .
Крім того, як вбачається із матеріалів справи позов було заявлено про стягнення сум страхових виплат, а не допомог чи пенсій, як передбачено ст. 460 ЦК України ( 1540-06 ).
Джерелом формування грошових коштів, за рахунок яких здійснюється виплата страхових сум Фондом соціального страхування, згідно ст. 20 Основ законодавства України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 16/98-ВР ) та ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) є зокрема внески роботодавців.
Згідно ст. 28 Основ законодавства України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 16/98-ВР ) та ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " ( 1105-14 ) страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку відповідно до законодавства.
Чинним законодавством не передбачено обов'язку роботодавця, як страхувальника, відшкодовувати Фонду страхові виплати /ст. 45 Закону від 23.09.99 р. ( 1105-14 ) / та таке відшкодування не є джерелом формування грошових фондів, за рахунок яких здійснюється виплата страхових сум.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2004 р. по справі N 14/360 постановлена у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваної постанові.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 -111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2004 р. по справі N 14/360 залишити без змін.