СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 28.05.97
(Витяг)
Суд відмовив у прийнятті заяви про відшкодування матеріальної і моральної шкоди на підставі Закону "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" ( 266/94-ВР ), оскільки особа, яка звернулась із заявою, не додержала встановленого порядку їх розгляду. Згідно з вимогами зазначеного Закону зверненню до суду повинно передувати вирішення цього питання за заявою громадянина органом, який закрив кримінальну справу. В разі незгоди громадянина з постановою зазначеного органу її може бути оскаржено до суду
У лютому 1997 р. П. пред'явив позов до УМВС України в Івано-Франківській області та обласного фінансового УМВС, а також до Івано-Франківського міського суду про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів попереднього слідства, прокуратури і суду, посилаючись на те, що 23 серпня 1994 р. він був заарештований за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 86-1 КК ( 2001-05 ), і тримався під вартою до 9 лютого 1996 р. Постановою прокурора Івано-Франківської області від 22 серпня 1996 р. кримінальну справу щодо нього було закрито за відсутністю в його діях складу злочину. Вважаючи, що у зв'язку з незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду йому було завдано матеріальну і моральну шкоду, П. просив стягнути з відповідачів 22 млн. 68 тис. 980 грн.
Ухвалою судді Івано-Франківського обласного суду від 16 квітня 1997 р. в прийнятті позовної заяви було відмовлено на підставі п. 1 ст. 136 ЦПК ( 1502-06 ).
У скарзі П. просив ухвалу суду скасувати, а заяву направити для розгляду по суті, посилаючись на те, що йому безпідставно відмовлено у її прийнятті. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" ( 266/94-ВР ) П. вправі порушувати питання про відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди. Разом з тим ст. 12 цього Закону передбачено, що питання про відшкодування шкоди за зверненням громадянина розглядають відповідні органи дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, які виносять з цього приводу постанову (ухвалу). У разі незгоди з останньою громадянин може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в касаційному порядку.
Усупереч вимогам зазначеного Закону ( 266/94-ВР ) П. не звертався із заявою про відшкодування шкоди до органу, який закрив кримінальну справу, і постанова з цього приводу не виносилась.
Зважаючи на це, судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу П. залишила без задоволення, а ухвалу судді Івано-Франківського міського суду - без зміни.
Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 20 квітня 1999 р.