Про відшкодування необґрунтовано збережених грошей

Постанова від 2005-02-01 № 20-3/095 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2005 Справа N 20-3/095

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Плахотнюк С.О.,

суддів: Панченко Н.П., Плюшка І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги КП "Севастопольське міське ринкове господарство"

на постанову від 13.09.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення від 15.07.2004 господарського суду міста Севастополя

у справі N 20-3/095

за позовом КП "Севастопольське міське ринкове господарство"

до ТОВ "Агрокол"

треті особи: 1. СПД Л.В.В., 2. СПД Л.Л.Г., 3. СПД Л.А.В., 4. СПД Л.Н.В.

про відшкодування необґрунтовано збережених грошей,

за участю представників:

- позивача - не з'явився,

- відповідача - не з'явився,

- третьої особи 1 - не з'явився,

- третьої особи 2 - не з'явився,

- третьої особи 3 - не з'явився,

- третьої особи 4 - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 15.07.2004 (підписаного 28.07.2004) господарського суду міста Севастополя у справі N 20-3/095 (суддя Гоголь Ю.М.) в позові КП "Севастопольське міське ринкове господарство" до ТОВ "Агрокол" відмовлено.

Постановою від 13.09.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі N 20-3/095 рішення від 15.07.2004 господарського суду міста Севастополя у цій справі залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням від 15.07.2004 господарського суду міста Севастополя та постановою від 13.09.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі N 20-3/095, КП "Севастопольське міське ринкове господарство" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позовні вимоги КП "Севастопольське міське ринкове господарство" ґрунтуються на тому, що ТОВ "Агрокол" незаконно в період з липня 2001 року по липень 2002 року розміщувало торгове обладнання, що належало третім особам на праві власності, на земельній ділянці позивача, в зв'язку з чим отримана з суборендаторів плата за торгівельне обладнання належить стягненню на користь КП "Севастопольське міське ринкове господарство" на підставі ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ).

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що право власності на торгівельні прилавки, що розташовані на території КП "Севастопольське міське ринкове господарство", визнано за СПД Л.В.В., СПД Лаврентьєвою Л.Г., СПД Л.А.В., СПД Лаврентьєвим Н.В. на підставі рішень арбітражного суду міста Севастополя від 18.04.2001 у справі N 20-7/301, від 20.06.2001 у справах N 20-7/511, N 20-7/510, N 20-7/512. ТОВ "Агрокол" є орендарем вказаного торгівельного обладнання на підставі договорів оренди від 11.12.1999, 13.03.1999, 20.03.1999, 05.01.1999. П.п. 1.6 зазначених договорів передбачено право орендаря надавати орендоване майно в суборенду.

Відповідно до ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ) особа, яка безпідставно одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі, а також зобов'язана повернути або відшкодувати всі доходи, які вона мала або повинна була мати з цього майна з того часу, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про безпідставність одержання майна.

Отже, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вмотивованого висновку про те, що відповідач володів спірним майном та одержував прибуток з суборенди у відповідності до договорів оренди та Статуту товариства, відтак, підстави для стягнення коштів з ТОВ "Агрокол" на користь КП "Севастопольське міське ринкове господарство" на підставі ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ) відсутні.

Таким чином колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова від 13.09.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення від 15.07.2004 господарського суду міста Севастополя у справі N 20-3/095 прийняті з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому підстави для зміни чи скасування вказаних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу КП "Севастопольське міське ринкове господарство" на постанову від 13.09.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення від 15.07.2004 господарського суду міста Севастополя у справі N 20-3/095 залишити без задоволення.

Постанову від 13.09.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення від 15.07.2004 господарського суду міста Севастополя у справі N 20-3/095 залишити без змін.