СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
17.11.2004
(Витяг)
У червні 2000 р. М. звернулася до суду із позовом до П., третя особа - М., про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи позов тим, що в листопаді 1999 р. сталося зіткнення належного їй автомобіля з транспортним засобом відповідача, в результаті чого їй заподіяно шкоду. Пославшись на те, що дорожньо-транспортна подія сталася з вини відповідача, позивачка просила задовольнити її позовні вимоги.
Залізничний районний суд м. Сімферополя рішенням від 25 червня 2002 р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 листопада 2002 р., позов задовольнив частково.
У касаційній скарзі П. просив скасувати ухвалені у справі рішення, пославшись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 313 ЦПК ( 1503-06 ) ухвала апеляційного суду, крім іншого, має містити мотиви, за якими суд апеляційної інстанції дійшов свого висновку, і посилання на закон, яким він керувався, а при відхиленні апеляційної скарги в ухвалі зазначаються конкретні обставини й факти, якими спростовуються наведені в ній доводи.
Однак ухвала апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає, що свідчить про порушення ним процесуального права, яке згідно зі ст. 336 ЦПК ( 1503-06 ) є підставою для скасування цієї ухвали й направлення справи на новий апеляційний розгляд.
З урахуванням наведеного Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ), касаційну скаргу П. задовольнила частково: ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 листопада 2002 р. скасувала і направила справу на новий апеляційний розгляд.