ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2004 Справа N 9/304
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представників сторін
В. Дайнеки (дов від 13.11.02; від 29.01.03), О. Мельниченко (дов. від 23.09.03),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємця Кашкіна В'ячеслава Васильовича
на рішення від 19 травня 2003 року господарського суду Чернігівської області та постанову від 24 вересня 2003 року Київського апеляційного господарського суду
у справі N 9/304
за позовом приватного підприємця Кашкіна В'ячеслава Васильовича
до товариства з обмеженою відповідальністю "Правекс-Холдінг",
3-я особа відкрите акціонерне товариство "Чернігівський торговий центр "Дружба"
про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 19 травня 2003 року господарського суду Чернігівської області (суддя Т. Оленич), залишеним без змін постановою від 24 вересня 2003 року Київського апеляційного господарського суду року, у позові відмовлено з мотивів недоведеності.
Позивач наполягає на касаційному перегляді судових рішень з огляду на неправильне застосування господарськими судами приписів статей 161, 162, 440, 441 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) та статей 2, 4 Закону України "Про власність" ( 697-12 ), статті 13 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) і просить ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Правекс-Холдінг" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Відкрите акціонерне товариство "Чернігівський торговий центр "Дружба" касаційну скаргу підтримує в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що між приватним підприємцем В. Кашкіним та відкритим акціонерним товариством "Чернігівський торговий центр "Дружба" 10 травня 2000 року укладено договір оренди нежилих приміщень за N 201, відповідно до умов якого позивач для здійснення підприємницької діяльності отримав в торговельному залі універмагу "Дружба" площу розміром 36 кв.м.
Склад орендованої площі, місце розташування, інші ознаки, що дозволяють ідентифікувати орендовану площу в договорі оренди зазначені не були.
Відповідно до додаткової угоди від 15 березня 2001 року до вказаного договору позивачу додатково передано в оренду підсобне приміщення на 2-му поверсі універмагу "Дружба" площею 23 кв.м та службове приміщення на 4-му поверсі адміністративного корпусу площею 11 кв.м.
При цьому, будь-яких дислокацій, планів розташування орендованого приміщення при укладенні договору оренди N 201 від 10 травня 2000 року та додаткової угоди від 15 березня 2001 року між сторонами погоджено не було і складання відповідних планів умовами договору не передбачено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Правекс-Холдінг" з 30 березня 2001 року набуло право власності на приміщення Чернігівського торгового центру "Дружба", що підтверджується свідоцтвом про право власності, в зв'язку з чим до нього перейшли права та обов'язки орендодавця за договорами оренди, у тому числі за договором від 10 травня 2000 року N 201.
За висновками місцевого і апеляційного господарських судів позивачем не надано належних доказів протиправного переміщення товару за межі торгової зали, в якій здійснювалася його підприємницька діяльність, та вчинення з боку відповідача перешкод в доступі до нього, що спричинило збитки.
Аналізуючи в контексті вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) рішення від 26 квітня 2002 року Деснянського районного суду м. Чернігова господарські судді дійшли висновків, що ним встановлено лише факт переміщення майна посадовими особами відповідача і в матеріалах справи відсутні докази того, що вказане рішення набрало законної сили.
При цьому судами зазначено, що з експертного висновку експерта Чернігівської торгово-промислової палати від 22 квітня 2002 року вбачається, що товари зберігалися саме в торговій залі.
Колегія суддів вважає, що за обставин не доведеності наявності причинного зв'язку між діями відповідача щодо переміщення майна позивача та припиненням ним торговельної діяльності і понесенням у зв'язку з цим збитків, а отже відсутності підстав цивільно-правової відповідальності, господарські суди дійшли правомірних висновків про відмову в задоволенні позову.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань позивача надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ), тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 19 травня 2003 року господарського суду Чернігівської області та постанову від 24 вересня 2003 року Київського апеляційного господарського суду у справі N 9/304 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємця Кашкіна В'ячеслава Васильовича без задоволення.