За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 30 календарних днів на рік.
{Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3494-IX від 22.11.2023 }
{Частину другу статті 26 виключено на підставі Закону № 2073-III від 02.11.2000 }
У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті.
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
{Статтю 26 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 530-IX від 17.03.2020 ; в редакції Закону № 3494-IX від 22.11.2023 }
Час перебування у відпустках, зазначених у частинах першій і третій цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 цього Закону.
{Статтю 26 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3494-IX від 22.11.2023 }