1. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін;
2) змінити постанову;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) скасувати постанову і закрити провадження у справі.
2. Суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і виніс постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
3. Підставами для зміни, скасування постанови та прийняття нової постанови є:
однобічність та неповнота дослідження справи в суді першої інстанції;
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
4. Апеляційний суд скасовує постанову із закриттям провадження у справі у випадках, передбачених частиною четвертою статті 16 цього Закону.
5. У разі скасування постанови із закриттям провадження у справі, ухвалення нової постанови або зміни постанови суд апеляційної інстанції зазначає, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість постанови.
6. У разі зміни постанови в частині накладення стягнення в межах, передбачених статтями 4, 5 цього Закону, воно не може бути посилено.
7. Рішення суду апеляційної інстанції надсилається прокурору і юридичній особі у строк, визначений статтею 16 цього Закону.
8. Рішення апеляційного суду у справі є остаточним.