Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 21 жовтня 2002 року до виконання, Державне підприємство "Енергоринок" причиною пропуску цього строку зазначило неотримання ним вказаного наказу.
Згідно ст. 120 ГПК України ( 1798-12 ), у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані, при втраті наказу стягувачем, довідка стягувача, підписана керівником чи заступником та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, наказ від 21 жовтня 2002 року, на виконання рішення суду, позивачем отриманий не був, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 27.08.2003 року за підписом керівника підприємства та головного бухгалтера про неотримання ним наказів господарського суду, виданих на виконання рішення суду від 11 жовтня 2002 року, в період з 11.10.2002 року до часу розгляду його заяви у даній справі та не пред'явлення позивачем вказаних наказів до виконання.
Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційний господарський суд зробив правильний висновок про те, що наказ суду від 21 жовтня 2002 року не був отриманий стягувачем та не пред'являвся до виконання.
Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно з'ясував та перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку всім доказам та прийняв законну і обгрунтовану постанову, яку необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13 січня 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ "Запоріжжяобленерго" - без задоволення.