1. За заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України. ( Частина перша статті 39 в редакції Закону N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року )
2. Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
3. Вимоги конкурсних кредиторів, по яких зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними. ( Частина третя статті 39 в редакції Закону N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року )
4. Повідомлення про поновлення провадження у справі про банкрутство боржника публікується в офіційних друкованих органах.
5. Мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі:
невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів;
( Абзац третій частини п'ятої статті 39 виключено на підставі Закону N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року )
6. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.
7. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.
8. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.
ПРИПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО