1. Правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник виконав майнові зобов’язання раніше встановленого строку;
боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов’язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов’язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
боржник прийняв на себе заставні зобов’язання для забезпечення виконання грошових вимог.
2. У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.
3. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов’язання боржником у натурі після закриття провадження у справі про банкрутство.
4. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
За наявності підстав і у передбачений законом спосіб арбітражний керуючий або кредитор має право звернутися до суду з заявою про визнання недійсними правочинів боржника в межах провадження про банкрутство; отже така можливість оскарження угоди реалізується в межах справи про банкрутство.
Правовідносини: визнання недійсними правочинів боржника в рамках провадження про банкрутство.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 відкрито провадження у справі № 904/2104/19 про банкрутство ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" за загальною процедурою, відповідно до Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній з 19.01.2013.
Оголошення про відкриття провадження у справі № 904/2104/19 про банкрутство ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" оприлюднено 31.05.2019.
Згідно ч.1 ст.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 15.05.2020 у справі № 904/897/19 · цитують у 315 рішеннях · текст рішення
Критерієм для застосування норм ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.
Правовідносини: спори про визнання недійсними правочинів (договорів) у справах про банкрутство
Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зазначає, що критерієм для застосування норм ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.…
Судової палати для розгляду справ про банкрутство ВС, постанова від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13 · цитують у 92 рішеннях · текст рішення
Застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливе лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство; правочин, укладений до відкриття провадження, не може оцінюватись судом на предмет відповідності вимогам законодавства про банкрутство.
Правовідносини: оцінка правочинів/договорів, укладених боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство
Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
У контексті зазначеного можна зробити висновок, що застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам спеціального закону про банкрутство.
До то…
Судової палати для розгляду справ про банкрутство ВС, постанова від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13 · цитують у 92 рішеннях · текст рішення
Норма ст.20 Закону про банкрутство встановлювала презумпцію сумнівності правочинів за період в один рік до порушення справи про банкрутство, проте Кодекс України з процедур банкрутства (ст.42 та перехідні положення) розширив «підозрілий» період до трьох років; відповідно, при розгляді проваджень слід враховувати спеціальні норми Кодексу про оспорювання майнових дій боржника, які діють на момент розгляду справи, що сприяє більш ефективному захисту прав кредиторів.
Правовідносини: відносини щодо оспорювання майнових дій боржника у провадженні про банкрутство та застосування спеціальних підстав недійсності правочинів
33.10. Довідка-рахунок є правовстановлюючим документом на транспортний засіб та за своєю суттю є договором купівлі-продажу.
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, п. 33.10 · цитують у 230 рішеннях · текст рішення
Нормативне регулювання про банкрутство містить спеціальні підстави, строки та суб’єктів для визнання правочинів недійсними (зокрема ст.20 Закону про відновлення платоспроможності/визнання банкрутом та ст.42 КУзПБ) і застосовується лише коли боржник перебуває в особливому правовому режимі банкрутства; суд має визначити, чи слід застосовувати загальні норми ЦК/ГК або спеціальні положення законодавства про банкрутство.
Правовідносини: спори про недійсність правочинів у контексті процедур банкрутства
28. На відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (як стаття 42 КУзПБ, так і стаття 20 Закону про банкрутство) не визначає вимог до укладеного правочину, а регулює спеціальні правила і процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду, протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнати правочин недійсним.
28.1.…
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 01.11.2022 у справі № 904/10560/17, п. 28, 28.1, 28.2 · цитують у 207 рішеннях · текст рішення
Поняття «фраудаторних правочинів» в українському законодавстві регулюється лише в окремих сферах (зокрема — у банкрутстві, при неплатоспроможності банків та у виконавчому провадженні), а не як окрема загальна інститутна норма цивільного права.
Правовідносини: регулювання фраудаторних правочинів у праві України
33. Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження").
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, п. 33 · цитують у 205 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.