1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини:
1) визначає пріоритетні напрями розвитку у сфері ветеринарної медицини;
2) забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері ветеринарної медицини у випадках, визначених цим Законом, зокрема:
а) затверджує національні цілі щодо зменшення поширеності відповідних зоонозів і зоонозних агентів та порядок підтвердження їх досягнення;
б) затверджує національні програми контролю;
в) затверджує особливі методи контролю, що застосовуються в межах національних програм контролю;
г) затверджує порядок видачі, відмови у видачі, зупинення дії, відновлення дії і припинення дії сертифікатів відповідності вимогам відповідних належних практик, форми таких сертифікатів, а також вимоги до проведення інспектування та верифікації відповідності вимогам відповідних належних практик;
ґ) затверджує вимоги до державних установ, підприємств та організацій для їх уповноваження на проведення інспектування та верифікації відповідності вимогам відповідних належних практик, а також порядок такого уповноваження;
д) затверджує перелік речовин, що мають гормональну або тиреостатичну дію, та бета-агоністів, заборонених до використання у тваринництві;
е) затверджує вимоги до тваринницьких потужностей різних видів;
3) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.