Ст. 27. Принципи застосування ветеринарно-санітарних заходів

Про ветеринарну медицину · порівняння редакції від 1997-02-04 з редакцією від 2002-01-03

Абзаців змінено: 0, вилучено: 5, додано: 11, без змін: 0.

Юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов'язана з вирощуванням, транспортуванням, торгівлею тваринами, а також з виробництвом, переробкою, зберіганням та реалізацією продуктів і сировини тваринного походження, з виробництвом і реалізацією засобів захисту тварин, мають право:

Карантин у місцях виникнення небезпечних захворювань встановлюється та скасовується рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації на відповідних територіях та виконавчими органами органів місцевого самоврядування міст обласного значення, у тому числі на території окремих господарств за поданням відповідного органу державної ветеринарної медицини, а в межах одного або кількох регіонів - за рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Державного департаменту ветеринарної медицини.

одержувати від місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (у тому числі відповідних органів управління та установ державної ветеринарної медицини) інформацію про епізоотичний стан обслуговуваних ними територій;

Про встановлення карантину у зв'язку з хворобою, внесеною до списку А, продовження строку його дії та про скасування Головний державний інспектор ветеринарної медицини України повідомляє Міжнародне епізоотичне бюро, а у разі виникнення карантинних хвороб, спільних для тварин і людей, - Головного державного санітарного лікаря України.

вносити пропозиції щодо програм забезпечення ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя у тваринництві;

У разі виникнення на території України особливо небезпечних інфекційних хвороб тварин, у тому числі таких, що раніше не реєструвалися, за рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України хворі тварини та тварини з підозрою на хворобу враженої ферми, стада, гурту, а у разі необхідності - тварини інших ферм, стад, гуртів, що мали прямий або непрямий контакт, який може призвести до передачі збудника інфекції, забиваються (дорізуються), а їх туші, малоцінний інвентар, транспортні засоби, інші предмети, які можуть бути фактором такої передачі, знищуються шляхом спалювання, закопування або іншим способом, що гарантує припинення поширення зазначених хвороб.

на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок порушення ветеринарно-санітарних вимог і правил іншими юридичними та фізичними особами;

Перелік карантинних захворювань тварин затверджується Кабінетом Міністрів України.

оскаржувати рішення і дії посадових осіб органів управління та установ державної ветеринарної медицини головному державному інспектору ветеринарної медицини району, міста, області, Автономної Республіки Крим, України або до суду.

Карантин встановлюється протягом доби після виявлення карантинної хвороби тварин.

Попередні карантинні обмеження до прийняття рішення щодо встановлення карантину можуть бути введені приписом головного державного інспектора ветеринарної медицини району, міста, області або його заступника.

Орган, що прийняв рішення про встановлення карантину, негайно повідомляє про це підприємства, установи, організації та населення карантинної зони і відповідні органи виконавчої влади суміжних районів, областей.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що сприяли виникненню карантинного захворювання, визначаються межі карантинної та загрозливої зони, спеціальні ветеринарно-санітарні заходи, спрямовані на локалізацію і ліквідацію осередків небезпечних інфекційних захворювань тварин, а також тимчасові обмеження прав юридичних та фізичних осіб з покладенням на них додаткових обов'язків і затверджується план локалізації, ліквідації та профілактики захворювання.

Обов'язковому профілактичному карантину підлягають також усі тварини, що надходять до господарств для поповнення стада. Такі тварини утримуються в період карантину окремо у спеціально відведених, ізольованих місцях (карантинні пункти) і піддаються ветеринарно-санітарному обстеженню, після закінчення якого з дозволу державного інспектора ветеринарної медицини допускаються в загальне стадо.

Тварини, що завозяться з-за кордону, підлягають профілактичному карантину в карантинному пункті під наглядом спеціалістів ветеринарної медицини протягом періоду, який визначається згідно із законодавством.

Особи, винні у порушенні карантинних вимог, несуть відповідальність згідно із законом.

Закреслене — текст редакції від 1997-02-04, підкреслене — текст редакції від 2002-01-03. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1997-02-04 або 2002-01-03.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.