Ст. 2. Законодавство про ветеринарну медицину та благополуччя тварин

Редакція від 25.06.1992 до 03.02.1997

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Основними завданнями ветеринарної медицини є:

профілактика, діагностика, лікування інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб свійських тварин та дикої фауни;

контроль за випуском для реалізації доброякісних у ветеринарному відношенні продуктів і сировини тваринного походження;

захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

охорона території України від занесення інфекційних хвороб тварин з територій інших держав;

контроль за переміщенням, експортом та імпортом сировини і тварин, продукції тваринного походження;

ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринного і рослинного походження;

контроль за якістю виробництва лікувальних, діагностичних, профілактичних засобів та кормових добавок, призначених для ветеринарної медицини;

радіологічний і токсикологічний контроль продуктів тваринного і рослинного походження на ринках, м'ясокомбінатах, холодильниках та базах по заготівлі, зберіганню і реалізації продуктів тощо;

проведення незалежної ветеринарно-санітарної експертизи продуктів, сировини і тварин, продукції тваринного походження, кормів, препаратів для цілей ветеринарної медицини при їх експорті та імпорті;

контроль за додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист навколишнього природного середовища;

впровадження досягнень ветеринарної науки.

Органи ветеринарної медицини будують свою діяльність у взаємодії з органами державної виконавчої влади та виконавчими органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, кооперативами та громадянами.

ВЕТЕРИНАРНА ПРАКТИКА. ПІДГОТОВКА ТА СТАТУС СПЕЦІАЛІСТІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.