Посадові особи державної ветеринарної медицини мають право:
безперешкодно відвідувати об'єкти в зоні обслуговування, вимагати інформацію, необхідну для встановлення епізоотичного стану, виявлення причин захворювань тварин та оцінки ветеринарно-санітарної якості продуктів і сировини тваринного походження;
давати обов'язкові для виконання розпорядження щодо здійснення протиепізоотичних і ветеринарно-санітарних заходів;
при встановленні заразних хвороб чи виникненні підозри на наявність особливо небезпечного захворювання тварин видавати розпорядження про забій тварин, знезараження продуктів і сировини тваринного походження, переробку їх чи утилізацію;
встановлювати заборону на споживання продуктів тваринного походження, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам, а також забороняти переробку сировини тваринного походження;
забороняти будівництво, реконструкцію тваринницьких будівель, м'ясопереробних підприємств, цехів, складів та інших об'єктів, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
накладати адміністративні стягнення на посадових та інших осіб за порушення цього Закону, правил карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог.
Відволікання спеціалістів ветеринарної медицини для виконання обов'язків, не пов'язаних з ветеринарним обслуговуванням, забороняється, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.
Ніякі інші обставини або вказівки посадових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності спеціалістів ветеринарної медицини чи її окремих працівників.