1. З моменту внесення до ЄДРВВ відомостей про позбавлення або припинення статусу суб’єкта ветеранського підприємництва:
1) суб’єкт ветеранського підприємництва втрачає право на отримання державної підтримки, передбаченої цим Законом та/або згідно з державними цільовими чи іншими програмами, затвердженими відповідно до цього Закону;
2) припиняється надання суб’єкту ветеранського підприємництва державної підтримки, передбаченої цим Законом та/або згідно з державними цільовими чи іншими програмами, затвердженими відповідно до цього Закону.
2. Право на отримання державної підтримки, передбаченої цим Законом та/або згідно з державними цільовими чи іншими програмами, затвердженими відповідно та/або на виконання цього Закону, поновлюється з моменту внесення до ЄДРВВ відомостей про поновлення статусу суб’єкта ветеранського підприємництва.
3. У разі надання фінансової державної підтримки суб’єкту ветеранського підприємництва, пов’язаної з його статусом, після внесення до ЄДРВВ відомостей про позбавлення або припинення статусу суб’єкта ветеранського підприємництва з підстав, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 6 цього Закону, виплати у рамках такої фінансової державної підтримки підлягають поверненню.
4. Порядок повернення фінансової державної підтримки у зв’язку з позбавленням або припиненням статусу суб’єкта ветеранського підприємництва визначається Кабінетом Міністрів України.