1. Державна підтримка надається суб’єктам ветеранського підприємництва за умови їх відповідності критеріям, визначеним статтею 2 цього Закону.
2. Державна підтримка суб’єктів ветеранського підприємництва передбачає формування державних програм підтримки, державних цільових, регіональних та місцевих цільових програм, програм розвитку, в яких визначаються умови та механізми такої підтримки.
3. Програми державної підтримки, державні цільові програми розробляє та впроваджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері підтримки та реалізації інтересів ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб’єктів ветеранського підприємництва.
4. Державні програми підтримки затверджує Кабінет Міністрів України у встановленому законом порядку.
5. Регіональні та місцеві цільові програми, програми розвитку, інші програми у сфері розвитку та функціонування ветеранського підприємництва розробляються та реалізуються з урахуванням чинних державних програм підтримки, державних цільових програм.
6. Регіональні та місцеві цільові програми, програми розвитку, інші програми, що стосуються сфери розвитку та функціонування ветеранського підприємництва, приводяться у відповідність із державними програмами підтримки, державними цільовими програмами, що запроваджуватимуться для реалізації цього Закону, якщо вони перебуватимуть на стадії реалізації (впровадження, дії) на день початку реалізації (впровадження, дії) таких державних програм.