ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2005 Справа N 3/290
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Будівельно-промислова компанія "Енергоспецбуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2004 року у справі N 3/290 за позовом державного підприємства "Будівельно-промислова компанія "Енергоспецбуд" до автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження гаражними боксами та вселення, - ВСТАНОВИВ:
У червні 2004 року державне підприємство "Будівельно-промислова компанія "Енергоспецбуд" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" про зобов'язання не чинити перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження гаражними боксами та вселення позивача в гаражні бокси.
Рішенням господарського суду м. Києва від 5 серпня 2004 року (суддя Хілінська В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2004 року (судді Гольцова Л.А., Рябуха В.І., Ковтонюк Л.В.), в позові відмовлено.
При розгляді касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку, встановленого для касаційного оскарження судових рішень, а тому вказаний процесуальний строк підлягає відновленню.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередніми судовим інстанціями норм процесуального і матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 8 жовтня 1998 року сторонами укладено договір підряду N 8 на капітальне будівництво, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання виконати будівельні роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації по об'єктах забудови гаражного комплексу відповідача по вул. Радунській, 3 в м. Києві, а відповідач - прийняти та оплатити виконані позивачем роботи та послуги та направляти до позивача членів гаражного кооперативу для укладання договорів на індивідуальне будівництво гаражних боксів. 15 жовтня 1998 року на підставі укладеного договору відповідач передав, а позивач прийняв площадку для будівництва гаражних боксів.
Судами встановлено, що будівельні роботи за договором підряду виконувались позивачем протягом жовтня-грудня 1998 року, січня-грудня 1999 року, січня, квітня-серпня та листопада 2000 року, а результати виконаних робіт позивач передав відповідачу. Незалежною комісією були виявлені певні порушення у виконаних роботах та визначена загальна вартість робіт на суму 248541 грн.
29 вересня 2000 року відповідач протоколом правління N 4 та наказом Голови правління N 60 прийняв рішення про скасування договору N 8 від 8 жовтня 1998 року, про що повідомив позивача.
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення місцевого суду без змін, попередні судові інстанції послались на те, що відсутні підстави для визнання факту відмови відповідача від договору підряду, оскільки відповідачем не були виконані вимоги ст. 347 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ), і правовідносини сторін за договором фактично припинені не були, зважаючи на виконання позивачем будівельних робіт у листопаді 2000 року.
По мірі виконання будівельних робіт позивач передавав відповідачу результати цих робіт, що підтверджується відповідними актами, підписаними сторонами, проте, позивачем не надано будь-яких доказів того, що спірні гаражні бокси не були передані відповідачу у складі виконаних будівельних робіт, та того, що позивач є власником цих гаражних боксів, а матеріали справи свідчать про те, що спірні гаражні бокси є індивідуальною приватною власністю членів кооперативу.
Висновок місцевого та апеляційного господарських судів про безпідставність заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 53, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України - ПОСТАНОВИВ:
Відновити державному підприємству "Будівельно-промислова компанія "Енергоспецбуд" строк, встановлений для подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу державного підприємства "Будівельно-промислова компанія "Енергоспецбуд" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 5 серпня 2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2004 року у справі N 3/290 - без змін.