1. Значним правочином визнається правочин, що вчиняється державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством, господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, однією або кількома транзакціями протягом календарного року, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності.
1. Значний правочин державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства – це правочин, ринкова вартість предмета якого становить 10 і більше відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.
Статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, товариства можуть визначатися бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.
2. Рішення про надання згоди на вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, предмета якого становить від 10 відсотків до 25 відсотків вартості активів активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається наглядовою радою (радою директорів).
3. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, перевищує 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається за поданням наглядової ради (ради директорів) уповноваженим органом управління державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства або більш як 50 відсотками голосів на загальних зборах господарського товариства.
3. Рішення про вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством значного правочину, ринкова вартість предмета якого перевищує 25 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, приймається уповноваженим органом управління такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства за поданням наглядової ради (ради директорів) або виконавчого органу, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не передбачено статутом, або якщо наглядова рада (рада директорів) є неправомочною.
4. Наглядова рада акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій належать державі, (рада директорів) державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства має право приймати рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від предмета якого перевищує 25 відсотків до 50 відсотків вартості активів, активів за даними останньої річної фінансової звітності такого акціонерного державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, за умови що склад наглядової ради такого акціонерного товариства (ради директорів) відповідає вимогам частини четвертої другої статті 72 11-2 цього Закону України "Про акціонерні товариства" і такий порядок прийняття рішення визначено статутом.про вчинення значного правочину передбачено статутом такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.
5. У разі неприйняття наглядовою радою (радою директорів) рішення про вчинення значного правочину, що належить до її компетенції, або якщо наглядова рада (рада директорів) не передбачена статутом або не є правомочною, питання про вчинення такого правочину за поданням виконавчого органу може бути винесено на розгляд уповноваженого органу управління державного унітарного підприємства або загальних зборів господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
5. У разі неприйняття наглядовою радою (радою директорів) державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства рішення про вчинення значного правочину або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не є обов’язковим відповідно до закону, або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не передбачено статутом, або якщо наглядова рада (рада директорів) є неправомочною, питання про вчинення такого правочину може бути винесено на розгляд уповноваженого органу управління такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства за поданням виконавчого органу такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.
6. Якщо на дату проведення загальних зборів господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, або на дату прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства рішення про вчинення значного правочину неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться відповідним таким державним унітарним підприємством, господарським товариством або державним некомерційним товариством, загальні збори чи уповноважений орган управління можуть може прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися відповідним таким державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством чи господарським товариством протягом відповідного строку, але не більше більш як одного календарного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їхньої граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися застосовуються відповідні положення частин третьої та четвертої цієї статті щодо порядку прийняття рішення.статті.
7. Поділ предмета правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину забороняється.
7. Для цілей цієї статті вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством протягом одного року кількох правочинів з одним контрагентом та/або з афілійованими особами такого контрагента щодо одного предмета вважається вчиненням одного правочину.
Для цілей цієї статті вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством, господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, протягом одного року кількох правочинів з одним контрагентом та/або з афілійованими особами такого контрагента щодо одного предмета вважається вчиненням одного правочину.
8. Положення цієї статті не застосовуються у разі:
8. Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цією статтею, застосовуються на доповнення до інших вимог щодо порядку вчинення відповідних правочинів, передбачених законом або статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
1) вчинення правочинів за державними регульованими цінами і тарифами відповідно до законодавства;
9. Положення цієї статті не застосовуються у разі вчинення правочинів за державними регульованими цінами і тарифами відповідно до законодавства.
2) вчинення правочинів у рамках провадження звичайної господарської діяльності, за умови їх вчинення на ринкових умовах.
10. 9. Значний правочин може бути вчинено державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством з відкладальною умовою отримання згоди на його вчинення у в порядку, встановленому цим Законом.
11. Державне унітарне підприємство, державне некомерційне товариство, господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, зобов’язано забезпечити застосування визначеного цією статтею порядку прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів всіма юридичними особами, заснованими за участю такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства.
10. Порядок вчинення значного правочину господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначається Законом України "Про акціонерні товариства".
{Закон доповнено статтею 9-8 згідно із Законом № 4196-IX від 09.01.2025}09.01.2025; в редакції Закону № 5020-IX від 14.10.2026}