1. Пантеон розміщується на землях державної власності незалежно від їх категорії та цільового призначення і використовується для цілей, визначених цим Законом.
2. Розміщення Пантеону на території та об’єкті природно-заповідного фонду, у межах буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини, історичного ареалу населеного місця, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони пам’ятки або територій з відповідним функціональним використанням, визначених містобудівною документацією, не є підставою для зміни цільового призначення земельної ділянки, функціонального використання території або зміни режиму відповідної території і не потребує вилучення відповідної земельної ділянки зі складу земель природно-заповідного фонду, зміни меж території та об’єкта природно-заповідного фонду, зміни категорії земель. Будівництво та функціонування Пантеону допускаються як спеціальна форма меморіального, церемоніального, культурно-історичного, естетичного, виховного, просвітницького, рекреаційного і репрезентативного використання відповідної території.
3. Положення містобудівної документації, документації із землеустрою, режимів використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, історичних ареалів населених місць, зон охоронюваного ландшафту та буферних зон об’єктів всесвітньої спадщини на цій території застосовуються з урахуванням правового статусу Пантеону, визначеного цим Законом.
4. Вимоги щодо розміщення і проєктування Пантеону на територіях, зазначених у цій статті, визначаються програмою та умовами відкритого міжнародного або відкритого всеукраїнського архітектурного конкурсу (далі – конкурс) щодо проєкту Пантеону і мають передбачати належне збереження та охорону пам’яток, територій та об’єктів природно-заповідного фонду і всесвітньої спадщини.
5. У разі одночасного розміщення Пантеону на території та об’єкті природно-заповідного фонду та/або в межах буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини програма та умови конкурсу щодо проєкту Пантеону підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та природно-заповідного фонду, та з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.