Лікарі-акушери-гінекологи жіночих консультацій, пологових стаціонарів, перинатальних центрів, гінекологічних відділень повинні розглядати планування сім'ї як невід'ємний компонент акушерської і гінекологічної допомоги і бути підготовленими для проведення консультування з питань планування сім'ї, з підбору та використання усіх наявних методів контрацепції.
Основними обов'язками лікаря-акушера-гінеколога з питань планування сім'ї є:
знання поетапного консультування з питань планування сім'ї щодо вибору методу контрацепції відповідно до періодів життя жінки з дотриманням прав пацієнтки, її репродуктивних планів, можливостей, стану здоров'я, прихильності до застосування того чи іншого контрацептива, а саме: початкове (первинне) консультування; консультування з конкретного методу контрацепції; консультування з подальшого використання методу контрацепції, якщо жінка вже користується контрацептивом; допомога у вирішенні проблем, пов'язаних з використанням методів контрацепції;
у разі якщо жінка планує вагітність, але бажає її відтермінувати до моменту повного обстеження, консультування має бути спрямоване на вибір методу зі швидким відновленням фертильності;
консультування з питань планування сім'ї у післяпологовому періоді, починаючи зі стаціонару: відновлення фертильності та особливості попередження непланованої вагітності в післяпологовому періоді; важливість використання методу лактаційної аменореї; початок терміну попередження непланованої вагітності залежно від часу, який пройшов після пологів та грудного вигодовування;
консультування жінок щодо методів контрацепції після аборту, починаючи зі стаціонару: консультування жінок щодо методів контрацепції має бути проведено до та після аборту; інформування жінок про можливість швидкого відновлення фертильності після аборту та наявність ефективних, безпечних методів контрацепції; допомога жінці в обранні методу контрацепції та навчання ефективному використанню цього методу;
для жінок, що належать до категорій населення, яким показане безоплатне забезпечення контрацептивами, надання безоплатних контрацептивів або скерування до закладу, де безоплатні засоби контрацепції наявні;
за умови ризику інфекцій, що передаються статевим шляхом, у тому числі ВІЛ/СНІДу, інформування жінок про необхідність використання бар'єрних методів контрацепції або подвійного захисту.