Здійснити підготовку особового складу Збройних Сил України на курсах інтенсивного вивчення іноземної мови (англійська, французька, німецька, арабська, турецька) при вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України, а також на мовних і фахових курсах у вищих навчальних закладах Канади і Сполучених Штатів Америки.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
2.2.4. Оновлення озброєння та військової техніки
Процес розвитку озброєння та військової техніки передбачає суттєві зміни в оснащенні Збройних Сил України зразками озброєння та військової техніки, які відповідають сучасним вимогам та мають належний рівень взаємосумісності. Це сприятиме виконанню оперативних завдань та дасть змогу визначеним підрозділам діяти в спільних операціях з військами держав - членів НАТО.
Збройні Сили України повністю укомплектовані основними видами озброєнь і військової техніки. У той же час близько 40 відсотків зразків озброєння та військової техніки за своїми тактико-технічними характеристиками не відповідають аналогічним зразкам провідних держав світу. Метою оновлення матеріально-технічних засобів є проведення державних закупівель необхідних зразків оновленої та модернізованої техніки для військ/сил Збройних Сил України.
Заходи:
1. *Забезпечити участь представників Міністерства оборони України, Міністерства промислової політики України та Збройних Сил України в консультаціях у форматі Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань оборонно-технічного співробітництва.
Строк виконання: протягом року
Відповідальні за виконання: Міноборони України, Мінпромполітики України
2. *Забезпечити участь представників Міністерства оборони України в консультаціях у форматі засідань груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь, Організації з досліджень і технологій, Агенції НАТО з консультацій, контролю та управління, Організації НАТО командування, контролю та управління та Агенції стандартизації НАТО.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
3. Забезпечити підрозділи Збройних Сил України засобами зв'язку за стандартами НАТО.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
4. Прийняти на озброєння кораблів зі складу ОСШР засоби боротьби за живучість, захисту органів дихання, індивідуального і колективного рятування, які відповідають стандартам НАТО.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
5. Переобладнати літаки, які входять до складу підрозділів, виділених у ППОС (Іл-76, Ан-26 "Віта"), відповідно до вимог ІКАО/НАТО, створити автоматизовану систему збирання, оброблення та передавання радіолокаційної інформації.
Строк виконання: IV квартал
Відповідальне за виконання - Міноборони України
6. Організувати отримання обладнання за стандартами ІКАО/НАТО для літаків Повітряних Сил Збройних Сил України (двох літаків Іл-76, одного літака Ан-26 "Віта", двох вертольотів Мі-8).
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
7. Дообладнати відповідно до стандартів ІКАО/НАТО наземні системи радіотехнічного забезпечення польотів повітряних суден та навігаційних засобів на аеродромах міста Мелітополя, міста Миколаєва (аеродром "Кульбакіно") та міста Василькова.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
8. Забезпечити участь представників Міністерства оборони України та Міністерства промислової політики України у засіданнях Дорадчої групи НАТО з питань промисловості (NIAG) з метою визначення пріоритетів у розробленні, модернізації та переоснащенні зброї та військового обладнання, а також у започаткуванні військово-технічного співробітництва з державами - членами та державами - партнерами НАТО.
Строк виконання: протягом року
Відповідальні за виконання: Міноборони України, інші центральні органи виконавчої влади
2.2.5. Утилізація надлишкових і непридатних ракет, боєприпасів, озброєння та військової техніки
Україна прагне здійснити комплекс заходів для вирішення питань, пов'язаних з наявністю надлишкових і не придатних до використання боєприпасів, озброєння, військової техніки та компонентів ракетного палива. Їх безпечна утилізація, забезпечення тривалої експлуатації та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил України гарантуватиме безпеку населення та навколишнього середовища.
Утилізація надлишкових і непридатних ракет, боєприпасів, вибухових речовин, озброєння і військової техніки здійснюється військовими частинами, підприємствами та організаціями Міністерства оборони України, Міністерства промислової політики України і Національного космічного агентства України за кошти державного бюджету, а також із залученням фінансових ресурсів міжнародних організацій (НАТО, ЄС, ОБСЄ та інших).
Для розв'язання проблем утилізації боєприпасів Кабінет Міністрів України постановою від 31 грудня 2006 року N 1856 ( 1856-2006-п ) утворив Комісію з координації робіт з утилізації непридатних та надлишкових ракет, боєприпасів і вибухових речовин. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 червня 2006 року N 501-р ( 501-2006-р ) схвалено Концепцію Державної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних до подальшого використання і зберігання, на 2006-2017 роки. Орієнтовний обсяг фінансування проекту становитиме 3,9 млрд. гривень (590 млн. євро). Державним бюджетом України на 2007 рік ( 489-16 ) передбачено для Міністерства оборони України 2,8 млн. гривень (420 тис. євро) на фінансування заходів з утилізації рідинних компонентів ракетного палива (меланжу).
Заходи:
1. Розробити та впровадити новітні технології утилізації озброєння, військової техніки, боєприпасів та компонентів ракетного палива за підтримки вітчизняних підприємств та іноземних інвесторів, забезпечити впровадження замкнутих виробничих циклів і прозорих схем утилізації.
Строк виконання: протягом року
Відповідальні за виконання: Мінпромполітики України, Міноборони України, НКАУ, НАН України
2. *Продовжити реалізацію проектів Трастового фонду НАТО/ПЗМ, спрямованих на утилізацію надлишкових боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї (ЛОСЗ) та переносних зенітних ракетних комплексів (ПЗРК).
Строк виконання: протягом року
Відповідальні за виконання: Мінпромполітики України, Міноборони України, МЗС України, Мінекономіки України, МНС України, інші центральні органи виконавчої влади, Апарат Ради національної безпеки і оборони України
3. *Продовжити консультації щодо започаткування проекту Трастового фонду НАТО/ПЗМ з утилізації компонентів рідкого ракетного палива (меланжу).
Строк виконання: II квартал
Відповідальне за виконання - Міноборони України
4. Вирішити в установленому порядку питання щодо розміщення двох мобільних заводів з утилізації ракетного палива безпосередньо в місцях його зберігання (у разі погодження проекту в установленому порядку).
Строк виконання: IV квартал
Відповідальне за виконання - Міноборони України
5. Забезпечити реалізацію проекту знищення протипіхотних мін типу ПФМ-1 за фінансової допомоги з боку Європейського Союзу у двох місцях їх утилізації - на Шосткінському казенному заводі "Зірка" та Державному підприємстві "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод".
Строк виконання: протягом року
Відповідальні за виконання: Міноборони України, Мінпромполітики України, НКАУ
2.2.6. Розвиток військової інфраструктури
Метою розвитку військової інфраструктури є підвищення ефективності забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України шляхом істотного скорочення кількості об'єктів та приведення її у відповідність із реальними потребами Збройних Сил України та умовами ринкової економіки.
Основними загрозами для розвитку військової інфраструктури є надмірна кількість військових містечок і накопичення надлишкового майна через реформування і скорочення чисельності Збройних Сил України, наявність об'єктів незавершеного будівництва та значної кількості будівель, що перебувають в аварійному стані.
Протягом 2005 року з ініціативи Міністерства оборони України Кабінетом Міністрів України прийнято нормативно-правові акти, що дали змогу розпочати практичне вирішення питань, пов'язаних із реалізацією або передачею до сфери управління центральних органів виконавчої влади і в комунальну власність територіальних громад вивільнених військових містечок та окремих будівель і споруд.
Заходи:
1. Забезпечити в установленому порядку реалізацію вивільнених об'єктів військової інфраструктури з обов'язковим спрямуванням коштів, що надійшли в результаті такої реалізації, на розвиток Збройних Сил України.
Строк виконання: протягом року
Відповідальні за виконання: Міноборони України, Мінекономіки України, Мінфін України, інші центральні органи виконавчої влади, Фонд державного майна України
2. Удосконалити інфраструктуру Міжнародного центру миротворчості і безпеки на базі 232 загальновійськового полігона (м. Яворів), привівши її у відповідність із рівнем навчального центру ПЗМ.
Строк виконання: III квартал
Відповідальне за виконання - Міноборони України
2.2.7. Підтримка операцій НАТО з боку "держави-господаря"
Україна вживає заходів, спрямованих на розвиток можливостей "держави-господаря", для підтримки операцій, які здійснюються під егідою НАТО, зокрема на визначення та підготовку об'єктів військової інфраструктури (аеродроми, морські порти і полігони) до приймання підрозділів збройних сил держав - членів НАТО.
Під час проведення спільних навчань протягом останніх років Україна набула значного досвіду щодо використання об'єктів військової інфраструктури разом із військовими частинами та підрозділами збройних сил держав - членів НАТО.
Реалізація на території України доктрини надання підтримки "державою-господарем" потребує вдосконалення законодавчої і нормативно-правової бази та надання консультативної допомоги з боку Альянсу.
Заходи:
1. Завершити розроблення проекту Концепції можливостей підтримки з боку "держави-господаря".
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
2. Завершити розроблення проекту Положення про надання підтримки з боку "держави-господаря" з метою забезпечення підтримки міжнародних миротворчих навчань, які проводяться на території України.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
3. *Завершити розроблення проекту Каталогу можливостей України щодо підтримки міжнародних миротворчих операцій та навчань.
Строк виконання: III квартал
Відповідальне за виконання - Міноборони України
2.2.8. Військова стандартизація
Україна прагне досягти рівня військової стандартизації НАТО з метою підвищення оперативних можливостей та ефективності використання оборонних ресурсів під час виконання завдань шляхом прийняття нормативних документів (стандартів) в оперативній, адміністративній та матеріально-технічній сферах. Впровадження стандартів НАТО забезпечить досягнення необхідного ступеня відповідності підготовки підрозділів Збройних Сил України їх цільовому призначенню.
За результатами аналізу досвіду держав - членів НАТО у 2002 році створено нову програму стандартизації. Заходи з упровадження стандартів НАТО здійснюються відповідно до Закону України "Про стандартизацію" ( 2408-14 ). Триває виконання основоположних документів військової системи стандартизації - п'яти військових стандартів, що визначають політику в сфері стандартизації, основні строки і порядок розроблення (оформлення) нормативних документів.
Загальну організацію та координацію роботи з військової стандартизації здійснює орган військової стандартизації, представники якого пройшли відповідне стажування в Агенції НАТО із стандартизації та беруть активну участь у засіданнях робочих груп НАТО з питань стандартизації.
Спільними зусиллями фахівців Збройних Сил України та НАТО налагоджено постійно діючий канал зв'язку через Центр інформації та документації НАТО. Періодичний каталог документів НАТО готується на постійній основі та доводиться до відома центральних органів виконавчої влади, установ та організацій, які беруть участь у співробітництві.
Заходи:
1. Підготувати чотирьох офіцерів (УВМА-2, НДІ ПВМ-2) відповідно до вимог стандартизації медичного забезпечення, за стандартами держав - членів НАТО.
Строк виконання: друге півріччя
Відповідальне за виконання - Міноборони України
2. Автоматизувати роботу Базового фонду нормативних документів з кодифікації та нормативно-правових документів за напрямом діяльності ЦОК Міністерства оборони України (обладнати робочі місця, установити автоматизовану базу даних нормативних документів) із підключенням до мережі Інтернет та автоматизованої системи управління військами "Дніпро".
Строк виконання: друге півріччя
Відповідальне за виконання - Міноборони України
3. Установити Інформаційну систему управління стандартизацією (обладнання, програмне забезпечення, створення бази даних із стандартизації).
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
4. Запровадити систему кодифікації НАТО для матеріальних засобів військового призначення.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
2.2.9. Охорона здоров'я у військовій сфері
Метою реформування системи медичного забезпечення Збройних Сил України є створення сучасної, економічно доцільної мережі закладів охорони здоров'я Міністерства оборони України, запровадження територіального принципу медичного забезпечення військовослужбовців незалежно від підпорядкованості військ, всебічного контролю за наданням високоякісної медичної допомоги, здійснення санітарних і протиепідемічних заходів, забезпечення медичним обладнанням із поступовим запровадженням медичної стандартизації відповідно до стандартів НАТО.
У рамках реформування системи медичного забезпечення Збройних Сил України триває оптимізація існуючої мережі лікувальних закладів, удосконалення їх організаційно-штатної структури, виходячи із завдань і необхідного рівня надання медичних послуг контингенту, який перебуває на медичному забезпеченні таких закладів.
Для підвищення рівня медичного забезпечення військових частин і підрозділів, які братимуть участь у спільних з військами держав - членів НАТО операціях, вжито заходів щодо оснащення підрозділів медичного забезпечення мобільним обладнанням, а також організації аеромобільної евакуації. Планується розробити нормативні документи з питань медичного забезпечення Збройних Сил України та здійснити підготовку військово-медичного персоналу відповідно до стандартів НАТО.
Заходи:
1. Розробити проекти Військово-медичної доктрини та Концепції медичного забезпечення військ (сил) Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання: Міноборони України, МОЗ України
2. Внести зміни до нормативних документів з питань медичного забезпечення відповідно до вимог Військово-медичної доктрини.
Строк виконання: друге півріччя
Відповідальне за виконання - Міноборони України
3. Організувати та провести в установленому порядку тендер на поставку вакцин. Підготувати та укласти угоди про поставку вакцин, надання сертифікатів та введення в дію інструкції щодо проведення щеплення особовому складу миротворчих підрозділів Збройних Сил України.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
4. Забезпечити надходження модуля мобільного обладнання контейнерного типу, взаємосумісного з відповідним обладнанням НАТО, для чотирьох мобільних госпіталів Збройних Сил України.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
5. Створити Навчально-тренувальний центр медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу, який братиме участь у миротворчих операціях.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - Міноборони України
2.3. Реформування сектору безпеки
Метою реформування сектору безпеки є досягнення провідних світових стандартів у зазначеній сфері, зокрема підвищення рівня захисту прав і свобод людини в суспільстві і державі. Україна має намір використовувати Інтенсифікований діалог з НАТО з питань членства та відповідних реформ з метою обміну досвідом з державами - членами НАТО щодо визначення підходу до реформування сектору безпеки. Основною метою нашої держави у сфері організації сектору безпеки є систематизація всіх форм взаємодії України - НАТО. Реформування сектору безпеки спрямовано на забезпечення системної підзвітності та прозорості, встановлення незалежного демократичного цивільного контролю за діяльністю його складових.
Система демократичного цивільного контролю складається з парламентського контролю, контролю, який здійснюють Президент України, Рада національної безпеки і оборони України і Кабінет Міністрів України, відповідні центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи, органи прокуратури, а також громадського контролю. В Україні реалізовано принцип розмежування функцій та повноважень політичного керівництва Воєнною організацією держави і правоохоронною діяльністю та професійного військового управління Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями і правоохоронними органами, а також унеможливлено дублювання їх функцій.
Здійснюючи реформування сектору безпеки, Україна зосереджує зусилля на підвищенні рівня демократичного цивільного контролю за діяльністю об'єктів безпеки та оборони, зокрема через розширення цивільних можливостей сектору безпеки, кадровий розвиток, створення інституціональних умов для демократичного управління та контролю, розвиток громадянського суспільства та підвищення його наглядової спроможності, вдосконалення комплексної політики національної безпеки та оборони, забезпечення прозорості в організації та управлінні складовими безпеки і оборони, чіткий розподіл відповідних ролей та взаємодію між військовими підрозділами та іншими складовими сектору безпеки.
Україна вдосконалюватиме діяльність провідних інституцій сектору безпеки, зокрема Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України, а також Апарату Ради національної безпеки і оборони України.
Для досягнення зазначених цілей Україна має намір використовувати у подальшому Спільну робочу групу Україна - НАТО з питань воєнної реформи (далі - Спільна робоча група) як орган, що забезпечує взаємодію між Україною та Альянсом у контексті реформування сектору оборони та безпеки. Механізм роботи Спільної робочої групи має сприяти проведенню загального огляду та запровадженню нової моделі сектору безпеки України до 2015 року.
Україна розглядає реформування розвідувальних органів як одну зі складових реформування національної системи безпеки. Робоча група Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю над сектором розвідки утворена з метою забезпечення експертної допомоги у вирішенні питань реформування розвідувальних органів.
2.3.1. Максимальне використання можливостей Спільної робочої групи Україна - НАТО високого рівня з питань воєнної реформи для забезпечення успішного проведення комплексного огляду сектору безпеки в Україні
Україна планує протягом 2007 року спрямовувати свою діяльність в рамках Спільної робочої групи головним чином на виконання завдань, пов'язаних із забезпеченням дальшого розвитку співробітництва України з Альянсом у сфері реформування національного сектору безпеки відповідно до сучасних стандартів держав - членів НАТО та інших провідних держав світу.
З цією метою Україна має намір під час засідань Спільної робочої групи здійснювати аналіз стану проведення комплексного огляду національного сектору безпеки. Такий підхід значною мірою сприятиме дальшій реалізації етапів Плану співробітництва Спільної робочої групи з питань проведення огляду, а також запровадженню нової моделі сектору безпеки в Україні до 2015 року.
Україна заінтересована в одержанні в рамках діяльності Спільної робочої групи експертної допомоги з боку НАТО та окремих держав - членів НАТО під час підготовки та видання "Білої книги з питань політики національної безпеки України".
У цьому контексті особливо важливим вбачається вивчення досвіду держав - членів НАТО у сфері розроблення концептуальних документів стратегічного характеру з питань безпеки та оборони, у сфері забезпечення ефективного демократичного цивільного контролю за діяльністю оборонних структур і структур безпеки, а також підготовка спільних пропозицій щодо визначення шляхів посилення такого контролю в Україні.
Спільна робоча група Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю за сектором розвідки під егідою Спільної робочої групи, яка розпочала свою роботу у жовтні 2006 року в Португальській Республіці, сприятиме розвитку належного демократичного цивільного контролю над структурами безпеки, а також реформуванню відповідно до євроатлантичних стандартів розвідувальних органів України. Спільна робоча група розглядатиме на постійній основі результати роботи, а Україна враховуватиме рекомендації держав - членів НАТО. При цьому під егідою Спільної робочої групи утворюватимуться в разі потреби інші робочі групи для вирішення питань співробітництва в інших складових сектору безпеки.
Програма діяльності Спільної робочої групи з питань професійного розвитку, реалізація якої здійснюється за допомогою держав - членів НАТО з метою вдосконалення професійної підготовки цивільного персоналу оборонних та безпекових структур, довела свою ефективність. Рівень підготовки таких категорій державних службовців значно підвищився. У зв'язку з цим Україна має намір поширити за сприяння держав - членів НАТО дію Програми на весь сектор безпеки України.
Україна виступає за розширення співробітництва з державами - членами НАТО у сфері протидії міжнародному тероризму по лінії спеціальних служб, а також підтримує ідею розроблення механізму взаємодії у зазначеній сфері шляхом проведення окремих семінарів або експертних консультацій під егідою Спільної робочої групи.
Україна також докладатиме максимум зусиль для ефективної реалізації ініціативи, започаткованої в рамках Спільної робочої групи щодо забезпечення діяльності Мережі партнерства з питань підвищення обізнаності громадян стосовно євроатлантичної інтеграції, яку було утворено шляхом підписання Листа про наміри у ході консультацій Україна - НАТО в жовтні 2006 року в місті Сінтра (Португальська Республіка).
Заходи:
1. *Забезпечити розвиток співробітництва Україна - НАТО в рамках комплексного огляду сектору безпеки, здійснити заходи, передбачені третім та четвертим етапами огляду, за допомогою експертів Альянсу. Провести засідання Спільної робочої групи у форматі "ключової групи" з питань обговорення порядку реалізації цих етапів огляду.
Строк виконання: III квартал
Відповідальні за виконання: Апарат Ради національної безпеки і оборони України, а також МЗС України, Міноборони України, МВС України, МНС України, Адміністрація Держприкордонслужби України, інші центральні органи виконавчої влади, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України
2. *Забезпечити діяльність Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю за сектором розвідки за допомогою Спільної робочої групи, розгляд на постійній основі результатів її роботи та їх ефективну імплементацію.
Строк виконання: протягом року
Відповідальні за виконання: Служба безпеки України України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, центральні органи виконавчої влади
3. *Утворити в разі потреби під егідою Спільної робочої групи та за її згодою робочі групи для опрацювання питання співробітництва в інших складових національного сектору безпеки у контексті проведення огляду.
Строк виконання: протягом року
Відповідальні за виконання: Апарат Ради національної безпеки і оборони України, а також МЗС України, інші центральні органи виконавчої влади
4. *Провести засідання Спільної робочої групи у форматі "ключової групи" з метою обговорення питань надання експертної допомоги НАТО у підготовці до видання "Білої книги з питань політики національної безпеки України".
Строк виконання: за окремим графіком згідно з домовленістю з НАТО
Відповідальні за виконання: Апарат Ради національної безпеки і оборони України, а також Міноборони України, МЗС України, МВС України, МНС України, Адміністрація Держприкордонслужби України, інші центральні органи виконавчої влади, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Національний інститут проблем міжнародної безпеки
5. *Провести шосте засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО високого рівня з питань воєнної реформи з метою обговорення результатів комплексного огляду сектору безпеки в Україні та підбиття підсумків співробітництва Україна - НАТО в рамках зазначеного огляду. Визначити шляхи імплементації нової моделі сектору безпеки.
Строк виконання: за окремим графіком згідно з домовленістю з НАТО
Відповідальні за виконання: Апарат Ради національної безпеки і оборони України, Національний інститут проблем міжнародної безпеки, а також МЗС України, Міноборони України, МВС України, МНС України, Адміністрація Держприкордонслужби України, інші центральні органи виконавчої влади, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України
6. *Провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО високого рівня у форматі "ключової групи" з метою презентації "Білої книги з питань політики національної безпеки України".
Строк виконання: IV квартал
Відповідальні за виконання: Апарат Ради національної безпеки і оборони України, а також МЗС України, інші центральні органи виконавчої влади, Національний інститут проблем міжнародної безпеки
7. *Провести засідання Керівного комітету з питань реалізації Програми Спільної робочої групи з професійного розвитку з метою оцінки стану та перспектив реалізації зазначеного проекту.
Строк виконання: щокварталу, під час засідань Спільної робочої групи Україна - НАТО високого рівня з питань воєнної реформи у форматі "ключової групи"
Відповідальні за виконання: Міноборони України, МЗС України, інші центральні органи виконавчої влади, Апарат Ради національної безпеки і оборони України
8. *Провести під егідою Спільної робочої групи семінари, експертні консультації за участю представників спеціальних служб України та держав - членів НАТО з метою розроблення механізму співробітництва у сфері протидії міжнародному тероризму.
Строк виконання: за окремим графіком згідно з домовленістю з НАТО
Відповідальні за виконання: Служба безпеки України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України
9. *Провести під час засідань Спільної робочої групи Україна - НАТО високого рівня з питань воєнної реформи у форматі "ключової групи" аналіз та оцінку результатів діяльності Мережі партнерства Україна - НАТО щодо підвищення обізнаності громадян. Розробити спільні рекомендації щодо вдосконалення дальшої роботи.
Строк виконання: протягом року
Відповідальні за виконання: Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, Громадська ліга "Україна - НАТО" (за згодою)
2.3.2. Реформування Служби безпеки України
Важливим кроком на шляху реформування Служби безпеки України має стати вдосконалення законодавства у сфері забезпечення національної і державної безпеки. Це дасть змогу позбавити Службу безпеки України невластивих їй функцій або тих, що дублюються іншими правоохоронними органами.
Продовжується системне реформування Служби безпеки України та її перетворення у спеціальну службу європейського зразка.
На виконання Указу Президента України від 7 листопада 2005 року N 1556 ( 1556/2005 ) "Про додержання прав людини під час проведення оперативно-технічних заходів" Службою безпеки України розроблено проект Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" (відповідний Закон 23 лютого 2006 року ( 3475-15 ) прийнято Верховною Радою України). Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України створено на базі Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України.
Новим елементом, що сприяє наближенню діяльності Служби безпеки України до європейських та євроатлантичних стандартів, є співробітництво, яке здійснюється в рамках Спеціального комітету НАТО у форматі "26+1", а також співробітництво з Міжнародним секретаріатом Штаб-квартири НАТО з питань розвитку відносин у рамках Інтенсифікованого діалогу з НАТО з питань членства та відповідних реформ. Досягнуто низку домовленостей щодо використання досвіду держав - членів НАТО в утворенні демократичних спеціальних служб, запровадженні дієвих механізмів контролю та нагляду за їх діяльністю.
Вживаються заходи щодо організації та проведення комплексного огляду Служби безпеки України як складової сектору безпеки держави. У перспективі буде відпрацьовано механізм розбудови Служби безпеки України та перетворення її у спецслужбу європейського зразка. Служба безпеки України має бути державним органом зі спеціальним статусом, який відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) забезпечуватиме державну безпеку України.
З метою посилення ролі Служби безпеки України в системі правоохоронних органів, підвищення професійного рівня її співробітників, визначення цілей, пріоритетних напрямів та основних завдань реформування Служби Розпорядженням Президента України від 12 грудня 2006 року N 396 ( 396/2006-рп ) "Про заходи щодо реформування Служби безпеки України" було утворено Комісію з розроблення проектів Концепції реформування Служби безпеки України та Комплексної цільової програми реформування Служби безпеки України.
Служба безпеки України здійснює контррозвідувальне забезпечення процесів захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного та оборонного потенціалу, інформаційної безпеки, законних інтересів держави, прав і свобод громадян. Вона також бере участь у попередженні, виявленні та припиненні злочинів проти основ національної безпеки та інших протиправних дій, які створюють реальну загрозу національній безпеці України.
Заходи:
1. Продовжити роботу з приведення у відповідність зі стандартами держав - членів НАТО основних завдань, функцій та повноважень Служби безпеки України. Розробити проект нової редакції Закону України "Про Службу безпеки України" ( 2229-12 ) та забезпечити його внесення на розгляд Верховної Ради України.
Строк виконання: протягом року
Відповідальні за виконання: Служба безпеки України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України
2. Опрацювати механізм розбудови Служби безпеки України з метою її перетворення у спецслужбу європейського зразка.
Строк виконання: протягом року
Відповідальні за виконання: Служба безпеки України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України
2.3.3. Реформування Міністерства внутрішніх справ України
Реформування системи Міністерства внутрішніх справ України здійснюватиметься відповідно до суспільних потреб і можливостей держави. Для досягнення максимальної ефективності функціонування системи Міністерства внутрішніх справ України необхідно:
підвищити ефективність управління органами і підрозділами Міністерства шляхом оптимізації функцій органів управління всіх рівнів, поетапного приведення їх організаційної структури у відповідність із соціальними пріоритетами, посилення штабної функції, поліпшення інформаційно-аналітичної роботи, вдосконалення правового забезпечення;
максимально використовувати на практиці позитивні форми і методи оперативно-службової діяльності та прийнятний в українських умовах позитивний досвід інших держав, забезпечити застосування наукових рекомендацій;
поліпшити роботу з кадрами, підвищити рівень виконавської дисципліни і наукової організації праці, створити ефективну систему внутрішньої безпеки, що дасть змогу своєчасно виявляти і попереджати факти корупції серед працівників;
посилити взаємодію з іншими правоохоронними органами, налагодити на новій основі взаємодію з населенням, громадськими організаціями, підприємствами, установами та засобами масової інформації;
розширити та поглибити міжнародне співробітництво;
забезпечити задоволення в повному обсязі фінансових і матеріально-технічних потреб системи Міністерства.
Реформування системи Міністерства внутрішніх справ України базуватиметься на принципах єдності та оптимізації функцій її структур; максимальної економічності, простоти і гнучкості структур системи Міністерства; пріоритетної орієнтації оперативно-службової діяльності кожного органу і підрозділу незалежно від спеціалізації на вирішення завдань з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю; першочергового розвитку низової ланки органів внутрішніх справ як основи системи Міністерства; взаємодії з іншими суб'єктами правоохоронної діяльності; доступності для населення всіх структур системи Міністерства; плановості, поступовості та гласності у здійсненні всіх перетворень.
Заходи:
1. Розробити пропозиції щодо приведення Закону України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" ( 2235-12 ) від 26 березня 1992 року у відповідність із законодавством України.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - МВС України
2. Поступово перевести систему комплектування внутрішніх військ особовим складом на контрактній основі.
Строк виконання: протягом року
Відповідальне за виконання - МВС України
3. Опрацювати та узгодити проект утворення Міжнародного центру підготовки сил підтримання громадської безпеки на базі навчального центру внутрішніх військ за сприяння держав - членів НАТО.
Строк виконання: перше півріччя
Відповідальне за виконання - МВС України
4. Збільшити у внутрішніх військах частку цивільного персоналу. Визначити перелік посад, які можуть заміщуватися цивільними працівниками, забезпечити виконання програми підготовки та підвищення кваліфікації таких працівників.
Строк виконання: перше півріччя
Відповідальне за виконання - МВС України
2.3.4. Реформування Державної прикордонної служби України
Стратегічними перспективними завданнями реформування Державної прикордонної служби України як правоохоронної структури є: імплементація норм європейського права у сфері охорони державного кордону; сприяння поліпшенню пасажирського і транспортного сполучення через кордон; участь у боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю та контроль за криміногенною ситуацією у прикордонній зоні; ефективна протидія незаконному розповсюдженню засобів масового ураження та засобів терористичної діяльності, торгівлі наркотиками, незаконній міграції, торгівлі людьми та іншим ризикам у сфері прикордонної безпеки; вдосконалення системи взаємодії правоохоронних органів як всередині держави, так і їх міжнародної співпраці, в тому числі з НАТО.
Правовою основою реформування Державної прикордонної служби України є Закон України "Про Державну прикордонну службу України" ( 661-15 ), Концепція розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, схвалена Указом Президента України від 19 червня 2006 року N 546 ( 546/2006 ).
Кінцевою метою реформування Державної прикордонної служби України є створення сучасної прикордонної служби європейського типу, яка гарантовано забезпечуватиме захист національних інтересів на державному кордоні України.
Виконання стратегічних завдань реформування має забезпечити:
ефективність державної політики у сфері охорони державного кордону України;
розвиток сучасної інтегрованої системи охорони державного кордону та забезпечення суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, новий якісний рівень їх захищеності;
самодостатність Державної прикордонної служби України як правоохоронного органу європейського типу, зміцнення його кадрового потенціалу, забезпечення ефективної протидії корупції та іншим протиправним проявам серед особового складу;
удосконалення співробітництва з правоохоронними та іншими державними органами та органами місцевого самоврядування України, прикордонними службами суміжних та інших держав, міжнародними організаціями;
формування у суспільстві розуміння важливості питання охорони державного кордону України.
Реалізація Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року ( 546/2006 ) сприятиме виробленню стратегічного курсу України на інтеграцію до ЄС та НАТО, посилить роль Державної прикордонної служби України у протидії транскордонній та транснаціональній злочинності.
Заходи:
1. Провести Міжнародну конференцію високого рівня (за участю представників США та ЄС) з питань визначення сучасних технічних засобів охорони державного кордону з метою обміну досвідом провідних світових експертів у цій сфері.
Строк виконання: протягом року
Відповідальні за виконання: Адміністрація Держприкордонслужби України, Служба безпеки України, МВС України, ДПА України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України
2.3.5. Реформування державної податкової служби
У 2007 році продовжуватиметься процес реформування державної податкової служби в рамках проекту "Модернізація державної податкової служби - 1" та відповідно до Угоди про позику (Проект "Модернізація державної податкової служби - 1") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку ( 996_042 ), ратифікованої Верховною Радою України 20 листопада 2003 року ( 1317-15 ). Зазначеним проектом передбачено здійснення заходів з модернізації організаційної структури, управління та основних операційних функцій органів державної податкової служби. Крім того, наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2005 року N 420 ( v0420225-05 ) було затверджено Стратегічний план розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року.
Заходи:
1. Продовжити реалізацію проекту "Модернізація державної податкової служби України - 1".
Строк виконання: протягом року
Відповідальна за виконання - ДПА України