1. Психосоціальна допомога - це діяльність, спрямована на задоволення психологічних і соціальних потреб людей з метою покращення якості їхнього життя шляхом надання доступу до інформації про психічне здоров’я, розвитку навичок подолання стресу, психологічної стійкості і психологічного відновлення, підтримки, орієнтованої на зменшення почуття соціальної ізоляції, розвитку здатності до самовизначення і самозарадності.
Основні завдання психосоціальної допомоги:
1) оцінювання потреб і труднощів особи та визначення факторів, що сприяють дистресу, зниженню психологічного благополуччя та якості її життя;
2) надання особам інформації про їхній психічний стан та доступні варіанти допомоги;
3) створення безпечного простору для осіб, в якому можна відкрито висловлювати свої емоції та перестороги;
4) навчання практичним навичкам і стратегіям психологічної стійкості, у тому числі методам управління стресом, емоційної саморегуляції, релаксації, технікам цілепокладання та вирішення проблем;
5) допомога особам у визначенні та вирішенні конкретних проблем чи викликів у їхньому житті, сприяння зв’язкам із мережами соціальної підтримки;
6) перенаправлення осіб у разі необхідності для отримання інших видів допомоги або спеціалізованих послуг, забезпечення комплексної підтримки та безперервності допомоги.
2. Психосоціальна допомога включає види допомоги, під час яких використовуються інформування, психологічна підтримка та/або консультування та інтервенції, спрямовані на поведінкову переорієнтацію. Основними видами психосоціальної допомоги є психологічна просвіта та інформування (психоедукація), перша психологічна допомога, психологічні втручання низької інтенсивності, неформальні послуги у сфері психічного здоров’я.
3. Психологічна просвіта та інформування (психоедукація) - це проведення інформаційно-просвітницької роботи з питань психічного здоров’я з метою профілактики та запобігання розвитку психічних розладів, інших проблем, що стосуються психічного здоров’я, формування загального уявлення про психічне здоров’я та навичок турботи про нього.
Основні завдання психологічної просвіти та інформування (психоедукації):
1) надання інформації про ознаки, прояви, причини і перебіг психічних розладів, інших проблем, що стосуються психічного здоров’я, та стратегії психологічної допомоги;
2) навчання практичним навичкам психологічної стійкості та стратегіям для управління стресом і покращення загального самопочуття;
3) допомога окремим особам і сім’ям у розпізнаванні ознак кризових ситуацій, пов’язаних із психічними розладами та іншими проблемами, що стосуються психічного здоров’я, розроблення планів безпеки для вирішення кризових ситуацій;
4) надання інформації для самодопомоги, прийняття рішень і здатності шукати допомоги у сфері психічного здоров’я, коли це необхідно;
5) популяризація профілактики, раннього виявлення ознак психічних розладів та інших проблем, що стосуються психічного здоров’я, дотримання здорового способу життя для підтримки психічного здоров’я, навчання розпізнаванню факторів ризику і захисних факторів та здоров’язберігаючим практикам, які допомагають підтримувати психологічне благополуччя і психічне здоров’я.
4. Перша психологічна допомога - це короткотривалий вид допомоги, спрямований на відновлення відчуття безпеки та соціально-емоційного зв’язку з іншими людьми, пом’якшення наслідків впливу стресу і відновлення почуття контролю над ситуацією для осіб, які пережили кризові, екстремальні або травмівні події. Перша психологічна допомога може надаватися особою, що не є фахівцем у сфері психічного здоров’я, проте пройшла навчання і володіє базовими навичками надання першої психологічної допомоги.
Основні завдання першої психологічної допомоги:
1) оцінювання поточних потреб та труднощів осіб, яким надається допомога;
2) надання практичної допомоги у задоволенні базових потреб осіб, яким надається допомога;
3) надання емоційної підтримки особам, яким надається допомога;
4) надання допомоги в отриманні інформації, встановлення зв’язку із представниками інших служб, допомоги яких потребує особа;
5) захист осіб, яким надається допомога, від подальшої шкоди та безпосереднього впливу кризової, екстремальної або травмівної події, що відбулася.
5. Психологічні втручання низької інтенсивності - це науково обґрунтовані короткострокові форми та методи допомоги у сфері психічного здоров’я, спрямовані на покращення окремих аспектів психічного здоров’я та психологічного благополуччя людини, що можуть супроводжуватися матеріалами і техніками для самодопомоги.
6. Неформальна допомога у сфері психічного здоров’я - це допомога, що надається окремими особами, групами чи організаціями, які можуть не бути надавачами послуг чи фахівцями у сфері охорони психічного здоров’я.