1. Уповноважена особа Фонду не має права відчужувати майно банку до затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси, крім випадків надання виконавчою дирекцією Фонду дозволу на реалізацію окремого майна з метою запобігання збиткам або ризикам його втрати.
2. З метою отримання доходу уповноважена особа Фонду має право укладати договори про передання окремого майна банку в строкове платне користування іншим особам до реалізації цього майна у встановленому порядку.
3. Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси уповноважена особа Фонду розпочинає реалізацію майна банку у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, з метою отримання максимальної виручки у найкоротший строк. Виконавча дирекція Фонду за поданням уповноваженої особи Фонду затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, що включене до ліквідаційної маси.
4. Порядок продажу майна банку під час проведення ліквідаційної процедури визначається і регламентується нормативно-правовими актами Фонду.
Майно банку може бути реалізоване:
1) на відкритих торгах (аукціоні);
2) на закритих торгах (щодо майна банку, обмеженого в обігу);
3) шляхом продажу серед заздалегідь визначеного кола осіб (щодо майна, на яке існує обмежений попит);
4) шляхом відступлення права вимоги за кредитами іншим фінансовим установам;
5) шляхом реалізації на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо).
У разі якщо реалізувати майно у способи, передбачені пунктами 1-5 цієї частини, не вдалося, майно банку може бути реалізоване у будь-який інший спосіб на конкурсній основі.
5. Уповноважена особа Фонду зобов’язана вживати заходів відповідно до закону для стягнення заборгованості позичальників та інших осіб перед банком.