1. Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.
2. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для:
1) виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами відповідно до цього Закону;
2) покриття витрат, пов’язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, у тому числі оплати витрат, зокрема, пов’язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат, витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;Фонду, у тому числі витрат Фонду, передбачених пунктом 17 частини п’ятої статті 12 цього Закону;
{Пункт 2 частини другої статті 20 в редакції Закону № 5411-VI від 02.10.2012 }
3) забезпечення поточної діяльності Фонду, утримання його апарату, розвитку його матеріально-технічної бази в межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою Фонду;
4) надання фінансової підтримки приймаючому банку;
5) надання позик працівникам Фонду в межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою Фонду, та у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду;
6) надання цільової позики для авансування виплат вкладникам банку відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону протягом дії тимчасової адміністрації.
3. Фонд має право інвестувати кошти в державні цінні папери України.
4. Фонд здійснює інвестиційну діяльність на засадах затвердженого адміністративною радою Фонду інвестиційного плану виходячи із потреб забезпечення виконання функцій Фонду.