Релігійні управління і центри мають право відповідно до своїх зареєстрованих статутів (положень) засновувати монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), які діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Монастирі та релігійні братства можуть бути утворені також у порядку, передбаченому цим Законом для утворення релігійних громад, з реєстрацією їх статутів (положень).
Держава визнає право монастирів, релігійних братств, місіонерських товариств (місій) на їх підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням), крім релігійних організацій, керівний центр (управління) яких знаходиться за межами України в державі, яка визнана такою, що здійснила або здійснює збройну агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, і діяльність яких заборонена в Україні відповідно до статті 3 Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", та релігійних організацій, які підпадають під дію статті 5 - 1 цього Закону, і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії).
{Статтю 10 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3894-IX від 20.08.2024 }
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін до статуту (положення) ухвалюється загальними зборами відповідного монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії).
{Статтю 10 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3894-IX від 20.08.2024 }