1. Цей Закон набирає чинності і вводиться в дію з 1 червня 2002 року, крім положень, зазначених у пункті 2 цього розділу.
2. Положення цього Закону, що стосуються організації та здійснення повноважень спеціалізованих адміністративних судів, а також суддівського самоврядування щодо вказаних судів вводяться в дію після утворення системи адміністративних судів відповідно до цього Закону.
3. Після набрання чинності цим Законом:
1) районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів продовжують діяти як місцеві загальні суди і здійснюють судочинство у кримінальних і цивільних справах, а також у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, віднесених процесуальним законом до їх підсудності, у встановленому законом порядку, до введення в дію відповідних процесуальних законів, якими встановлюється новий порядок судочинства, відповідно до цього Закону;
2) Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, апеляційні військові суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України продовжують діяти як апеляційні загальні суди та здійснювати судочинство у кримінальних і цивільних справах, а також у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, віднесених процесуальним законом до їх підсудності, у встановленому законом порядку, до введення в дію відповідних процесуальних законів, якими встановлюється новий порядок судочинства відповідно до цього Закону.
Цивільні справи за касаційними скаргами на судові рішення і касаційні скарги, не розглянуті Верховним Судом України до 1 січня 2007 року, в тому числі за якими Верховним Судом України витребувано справи, передаються для розгляду і вирішення відповідно до глави 2 розділу V Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) до колегії суддів відповідних апеляційних судів, склад яких формується президіями цих судів. { Підпункт 2 пункту 3 розділу VII доповнено абзацом згідно із Законом N 697-V ( 697-16 ) від 22.02.2007 }
Апеляційним судам при здійсненні відповідно до цього Закону функції касаційної інстанції підсудні цивільні справи після їх перегляду в апеляційному порядку:
апеляційним судом Автономної Республіки Крим - апеляційному суду Запорізької області;
апеляційним судом Вінницької області - апеляційному суду Львівської області;
апеляційним судом Волинської області - апеляційному суду Закарпатської області;
апеляційним судом Дніпропетровської області - апеляційному суду Автономної Республіки Крим;
апеляційним судом Донецької області - апеляційному суду міста Києва;
апеляційним судом Житомирської області - апеляційному суду Вінницької області;
апеляційним судом Закарпатської області - апеляційному суду Івано-Франківської області;
апеляційним судом Запорізької області - апеляційному суду Одеської області;
апеляційним судом Івано-Франківської області - апеляційному суду Рівненської області;
апеляційним судом Київської області - апеляційному суду Дніпропетровської області;
апеляційним судом Кіровоградської області - апеляційному суду Миколаївської області;
апеляційним судом Луганської області - апеляційному суду Київської області;
апеляційним судом Львівської області - апеляційному суду Хмельницької області;
апеляційним судом Миколаївської області - апеляційному суду Херсонської області;
апеляційним судом Одеської області - апеляційному суду Харківської області;
апеляційним судом Полтавської області - апеляційному суду Сумської області;
апеляційним судом Рівненської області - апеляційному суду Чернівецької області;
апеляційним судом Сумської області - апеляційному суду Черкаської області;
апеляційним судом Тернопільської області - апеляційному суду Волинської області;
апеляційним судом Харківської області - апеляційному суду Луганської області;
апеляційним судом Херсонської області - апеляційному суду Кіровоградської області;
апеляційним судом Хмельницької області - апеляційному суду Житомирської області;
апеляційним судом Черкаської області - апеляційному суду Чернігівської області;
апеляційним судом Чернівецької області - апеляційному суду Тернопільської області;
апеляційним судом Чернігівської області - апеляційному суду Полтавської області;
апеляційним судом міста Києва - апеляційному суду Донецької області;
апеляційним судом міста Севастополя - апеляційному суду Автономної Республіки Крим.
Цивільні справи за касаційними скаргами на судові рішення і касаційні скарги, подані до Верховного Суду України після 1 січня 2007 року, а також касаційні скарги, подані до Верховного Суду України до 1 січня 2007 року, за якими проведено попередній розгляд відповідно до статті 332 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ), розглядаються та вирішуються Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України відповідно до глави 2 розділу V Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ). { Підпункт 2 пункту 3 розділу VII доповнено абзацом згідно із Законом N 697-V ( 697-16 ) від 22.02.2007 }
3) президії апеляційних судів формуються відповідно до вимог цього Закону у тримісячний строк і здійснюють передбачені ним повноваження президії апеляційного суду;
4) Апеляційний суд України утворюється відповідно до вимог цього Закону у шестимісячний строк і здійснює повноваження щодо розгляду в апеляційному порядку справ, віднесених до його підсудності процесуальним законом, з моменту, визначеного відповідним процесуальним законом;
( Підпункт 5 пункту 3 розділу VII втратив чинність, як такий, що визнаний неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 )
5) Касаційний суд України утворюється відповідно до вимог цього Закону у шестимісячний строк і здійснює повноваження щодо розгляду справ, віднесених до його підсудності процесуальним законом, з моменту, визначеного відповідним процесуальним законом;
6) Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, апеляційні господарські суди, Вищий господарський суд України продовжують діяти відповідно як місцеві спеціалізовані суди, апеляційні спеціалізовані суди, вищий спеціалізований суд і здійснюють судочинство у господарських справах, віднесених до їх підсудності Господарським процесуальним кодексом України, у встановленому законом порядку;
7) президія та Пленум Вищого господарського суду України формуються у тримісячний строк відповідно до вимог цього Закону і здійснюють передбачені ним повноваження президії та Пленуму вищого спеціалізованого суду;
8) судді всіх судів загальної юрисдикції здійснюють повноваження судді відповідного суду, передбачені цим Законом, до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.
Щодо суддів, переведених на посади до судів нижчого рівня, які утворюються відповідно до цього Закону, зберігаються існуючі на момент переведення умови матеріального, соціально-побутового та медичного забезпечення судді - до внесення відповідних змін до закону про статус суддів.
Голови всіх судів та їх заступники (крім Голови Верховного Суду України та його заступників), обрані чи призначені на посаду голови суду або заступника голови суду до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження, визначені цим Законом, до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені, але не довше п'яти років;
9) Верховний Суд України здійснює передбачені цим Законом повноваження Верховного Суду України. До законодавчого визначення суду, який буде здійснювати повноваження касаційної інстанції у цивільних справах, його утворення і початку діяльності перегляд цих справ у касаційному порядку здійснює Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України. ( Абзац перший підпункту 9 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Кодексом N 1618-IV ( 1618-15 ) від 18.03.2004 )
Судові палати Верховного Суду України утворюються та називаються відповідно до вимог цього Закону;
10) Президія Верховного Суду України формується відповідно до вимог цього Закону у тримісячний строк і здійснює передбачені ним повноваження Президії Верховного Суду України;
11) Пленум Верховного Суду України здійснює передбачені цим Законом повноваження Пленуму Верховного Суду України у складі та в порядку, визначених цим Законом;
12) Голова Верховного Суду України, обраний на посаду до набрання чинності цим Законом, здійснює передбачені ним повноваження Голови Верховного Суду України до обрання Голови Верховного Суду України в порядку, встановленому цим Законом, але не довше двох років;
13) Перший заступник та заступники Голови Верховного Суду України, обрані (призначені) на зазначені посади до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження відповідно Першого заступника та заступників Голови Верховного Суду України, передбачені цим Законом, до призначення на ці посади в порядку, встановленому цим Законом, але не довше трьох років;
14) Голови судових палат Верховного Суду України, призначені на посади до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження голови судової палати Верховного Суду України, передбачені цим Законом, до закінчення строку, на який вони призначені, але не довше трьох років. Заступники голів судових палат, призначені на посаду до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження заступника голови судової палати Верховного Суду України, передбачені цим Законом, до закінчення строку, на який вони призначені, але не довше п'яти років;
15) судові палати Верховного Суду України з питань юрисдикції спеціалізованих судів утворюються у складі не більше дванадцяти суддів кожна.
Формування Судової палати в господарських справах Верховного Суду України здійснюється в межах його штатної чисельності протягом трьох місяців. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України формується в межах його штатної чисельності після утворення Вищого адміністративного суду України відповідно до вимог цього Закону.
Протягом п'яти років до складу судових палат Верховного Суду України у справах спеціалізованих юрисдикцій можуть бути призначені судді, стаж роботи яких у відповідних апеляційних судах становить менше п'яти років;
16) ( Абзац перший підпункту 16 пункту 3 розділу VII виключено на підставі Кодексу N 2747-IV ( 2747-15 ) від 06.07.2005 )
Формування системи адміністративних судів здійснюється протягом трьох років;
17) формування списків народних засідателів відповідно до цього Закону здійснюється не пізніше шести місяців, а формування списків присяжних - у строк, визначений процесуальним законом, що передбачає участь присяжних у здійсненні правосуддя;
18) кваліфікаційні комісії суддів і Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснюють передбачені цим Законом повноваження до сформування цих комісій відповідно до вимог цього Закону, але не довше шести місяців (Вища кваліфікаційна комісія суддів України - не довше одного року);
19) ради суддів та Рада суддів України формуються та здійснюють повноваження відповідно до вимог цього Закону;
20) державна судова адміністрація утворюється згідно з цим Законом до 1 січня 2003 року. До утворення державної судової адміністрації зберігається існуючий порядок організаційного забезпечення та фінансування діяльності судів.
До 1 січня 2003 року фінансування і матеріально-технічне забезпечення місцевих та апеляційних судів здійснюються в обсязі, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" ( 2905-14 ).
4. Кабінету Міністрів України:
до 1 вересня 2002 року забезпечити Апеляційний суд України, Касаційний суд України, Державну судову адміністрацію України та територіальні управління державної судової адміністрації службовими приміщеннями, транспортом, іншими необхідними для їх функціонування матеріально-технічними ресурсами;
щорічно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України окремим рядком виділення коштів на здійснення судово-правової реформи до завершення формування системи судів відповідно до цього Закону та запровадження в повному обсязі нового порядку судочинства згідно з вимогами Конституції України ( 254к/96-ВР );
у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти та забезпечити перегляд відомчих нормативних актів; затвердити положення про порядок оплати праці народних засідателів і присяжних; внести на розгляд Верховної Ради України протягом трьох місяців після набрання чинності цим Законом проекти законів про внесення змін до відповідних законів з метою їх узгодження з цим Законом.
5. Комітету Верховної Ради України з питань правової політики у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Закону України "Про статус суддів", що випливають із цього Закону.
6. Визнати такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом:
Закон України "Про судоустрій" ( 2022-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1981 р., додаток до N 24, ст. 357; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 35, ст. 508; 1994 р., N 26, ст. 204; 1999 р., N 4, ст. 35; 2000 р., N 50, ст. 436; 2001 р., N 9, ст. 38, N 40, ст. 191);
Закон України "Про господарські суди" ( 1142-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 36, ст. 469; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 32, ст. 455, N 48, ст. 661; 1993 р., N 33, ст. 348; 1997 р., N 18, ст. 124; 2001 р., N 40, ст. 194), крім пункту 8 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення";
Закон України "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України" ( 3911-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 22, ст. 140; 2001 р., N 40, ст. 192);
Закон України "Про органи суддівського самоврядування" ( 3909-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 22, ст. 138; 2001 р., N 33, ст. 181).