Цінова політика в сільському господарстві здійснюється на основі вільного ціноутворення у поєднанні з державним регулюванням та підтримкою доходів сільськогосподарських товаровиробників та антимонопольним контролем за цінами на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси (послуги), що ним споживаються.
Для сільськогосподарських товаровиробників, переробних, постачальницьких, обслуговуючих та інших підприємств і організацій ціни на товари, роботи та послуги формуються виходячи з попиту і пропозиції з урахуванням державної підтримки на основі галузевих нормативних витрат і норми прибутку в середньому по народному господарству.
Цінова політика та підтримка доходів сільськогосподарських товаровиробників спрямовуються на забезпечення відтворення виробництва сільськогосподарської продукції на основі запровадження заставних цін (цін підтримки), регулювання доходів через систему державних дотацій та субсидій.
Кабінетом Міністрів України щорічно з 2001 року встановлюється граничний рівень цін (тарифів) на електроенергію, газ і нафтопродукти вітчизняного виробництва, що споживаються сільськогосподарськими підприємствами.
( Частину четверту статті 3 виключено на підставі Закону N 2514-III ( 2514-14 ) від 07.06.2001 )
Держава створює систему моніторингу цін на сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні ресурси (послуги), що використовуються в сільському господарстві.
ПОДАТКОВА ТА БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА