1. Об’єктами для інвестиційної діяльності щодо розвитку аквакультури (далі – об’єкти залучення інвестицій у розвиток аквакультури), що надаються інвестору в користування на підставі договору про залучення інвестицій у розвиток аквакультури, є визначені відповідно до інвестиційної пропозиції в межах географічних координат частини:
рибогосподарських водних об’єктів для розміщення плавучих рибницьких садків;
акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод;
територіального моря;
акваторії (водного простору) виключної (морської) економічної зони України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, надає в користування об’єкти залучення інвестицій у розвиток аквакультури на підставі договору про залучення інвестицій у розвиток аквакультури.
Розмір об’єкта залучення інвестицій у розвиток аквакультури, що надається в користування на підставі договору про залучення інвестицій у розвиток аквакультури одному інвестору, не може перевищувати 14 відсотків загальної площі водного об’єкта.
У разі надання в користування на підставі договору про залучення інвестицій у розвиток аквакультури водного об’єкта, визначеного абзацами третім – п’ятим цієї частини, загальна площа такого об’єкта, наданого одному інвестору, не може перевищувати 10 гектарів.
2. Об’єктами для інвестиційної діяльності щодо розвитку рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальному товарному рибному господарстві (далі – об’єкти залучення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальному товарному рибному господарстві) є визначені рибогосподарські водні об’єкти з урахуванням виключень, передбачених частиною п’ятою цієї статті, в межах координат кутових точок водного об’єкта відповідно до інвестиційної пропозиції, які відповідно до статті 51 Водного кодексу України не підлягають передачі у користування на умовах оренди та на яких можливо здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів шляхом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, надає об’єкти залучення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальному товарному рибному господарстві на підставі договору про залучення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальному товарному рибному господарстві.
3. Не допускається укладення договору про залучення інвестицій у розвиток аквакультури, договору про залучення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальному товарному рибному господарстві, якщо сукупний обсяг об’єктів залучення інвестицій, щодо яких укладено договори з одним інвестором або пов’язаними з ним особами, може перевищити граничні обсяги, встановлені цим Законом, або може призвести до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції.
4. Інвестор зобов’язаний забезпечити реалізацію права громадян на загальне водокористування.
Інвестор має право обмежувати загальне водокористування виключно в частині вільного доступу громадян до садкових ліній, а також у частині регулювання вилову водних біоресурсів (любительське та спортивне рибальство).
Інвестор зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування та встановлені обмеження щодо загального водокористування на об’єкті залучення інвестицій.
У разі якщо такі умови не встановлено або не доведено інвестором до відома населення у визначеному законодавством порядку, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.
5. Об’єктом залучення інвестицій відповідно до цього Закону не можуть бути:
водні об’єкти, що надаються в користування на умовах оренди у порядку, визначеному статтею 51 Водного кодексу України (для об’єктів залучення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальному товарному рибному господарстві);
водосховища комплексного призначення у місцях питних водозаборів у межах першого поясу встановленої зони санітарної охорони водних об’єктів;
водні об’єкти, розміщені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду чи їхніх охоронних зон;
рибогосподарські водні об’єкти, на яких затверджено ліміти спеціального використання водних біоресурсів (за винятком залучення інвестицій у розвиток аквакультури);
водні об’єкти в місцях розташування водних шляхів;
лимани, затоки, гирла річок та естуарії, а також рибогосподарські водні об’єкти, на яких протягом останніх трьох і більше років здійснювався промисловий вилов водних біоресурсів (за винятком залучення інвестицій у розвиток аквакультури).
6. До об’єктів залучення інвестицій у розвиток аквакультури та щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальному товарному рибному господарстві можуть включатися, за потреби, визначеної на підставі інвестиційних пропозицій, що подаються центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами та фізичними особами – підприємцями, окремі земельні ділянки, що прилягають до водного об’єкта.
Такі ділянки можуть використовуватися виключно для розміщення тимчасових, некапітальних, екологічно безпечних споруд і обладнання, необхідного для здійснення технологічних операцій з ведення аквакультури або рибогосподарської експлуатації.
При цьому розміщення споруд допускається лише за межами прибережної захисної смуги, або, у виключних випадках, – на умовах погодження з органами, що здійснюють державний екологічний контроль, без зміни цільового призначення земель та без права капітального будівництва.
Постійне розміщення господарських об’єктів у межах прибережних захисних смуг забороняється. Земельні ділянки не можуть бути передані у власність або постійне користування, якщо це суперечить режиму прибережних захисних смуг, визначеному земельним та водним законодавством. У жодному разі не допускається обмеження загального доступу громадян до водних об’єктів загального користування, крім випадків, пов’язаних з охороною життя і здоров’я осіб, недопущенням аварій або стихійних лих.