1. Регулятор визначає обсяг, порядок та строки надання інформації про діяльність страховика та інших об’єктів нагляду відповідно до цього Закону.
2. Страховик зобов’язаний надавати Регулятору інформацію про:
1) основні напрями діяльності страховика та зміни у них;
2) стратегію та план діяльності страховика та зміни до них;
3) план безперервної діяльності страховика, план відновлення діяльності страховика, план фінансування страховика та зміни до них;
4) призначення/обрання та припинення повноважень керівників страховика, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, відповідального актуарія, головного внутрішнього аудитора;
5) зміну найменування та/або місцезнаходження страховика;
6) відокремлені підрозділи та зміни у такій інформації;
7) витрати за однією операцією та/або правочином на суму, що перевищує 15 відсотків регулятивного капіталу страховика;
8) недотримання вимог до мінімального капіталу страховика або можливе (за оцінками чи інформацією страховика) недотримання вимог до мінімального капіталу протягом наступних трьох місяців;
9) наявність хоча б однієї з підстав для віднесення страховика до категорії неплатоспроможних або для анулювання відкликання ліцензії та ліквідації страховика;
10) припинення діяльності страховика;
11) отримання повідомлення про пред’явлення підозри у вчиненні кримінального правопорушення керівнику страховика, головному ризик-менеджеру, головному комплаєнс-менеджеру, головному внутрішньому аудитору, відповідальному актуарію, фізичній особі - власнику істотної участі у страховику або посадовій особі юридичної особи, яка є власником істотної участі у страховику;
12) факти, які стали відомі страховику щодо власника істотної участі та свідчать про його невідповідність встановленим нормативно-правовими актами Регулятора вимогам до ділової репутації та/або фінансового/майнового стану, а також про виявлені факти, які свідчать, що володіння такою особою істотною участю у страховику загрожує інтересам страхувальників, застрахованих осіб, вигодонабувачів або перестрахувальників та інших кредиторів страховика;
13) факти, які стали відомі страховику щодо керівників страховика, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора, відповідального актуарія та свідчать про їх невідповідність кваліфікаційним вимогам, а також інформацію, яка може свідчити чи свідчить про можливий негативний вплив на виконання такими особами своїх функцій;
14) конфлікт інтересів у страховику та заходи, вжиті для врегулювання конфлікту інтересів;
15) недоліки в діяльності ради страховика, виконавчого органу страховика, відповідального актуарія, а також головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора.
3. У разі виявлення недостовірної інформації у фінансовій звітності страховик самостійно або на вимогу Регулятора протягом місяця з дня виявлення або з дня отримання такої вимоги Регулятора зобов’язаний спростувати таку звітність у той самий спосіб, у який вона була оприлюднена, та оприлюднити виправлену фінансову звітність.
4. У разі подання Регулятору та/або оприлюднення недостовірної (неповної) фінансової звітності, а також недотримання порядку спростування такої звітності голова правління (генеральний директор) страховика несе відповідальність, встановлену законодавством.