Ст. 27. Керівники страховика

Чинна редакція від 28.08.2025 · Закон набрав чинності 19.12.2021

Розділ V. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ СТРАХОВИКА

1. Керівниками страховика є голова ради страховика, його заступники та члени ради страховика, голова правління (генеральний директор) страховика, його заступники та члени правління (дирекції) страховика, головний бухгалтер страховика.

2. Керівники страховика зобов’язані відповідати кваліфікаційним вимогам. Кваліфікаційними вимогами є вимоги до ділової репутації та професійної придатності, а стосовно незалежного директора страховика - також вимоги до незалежності.

3. Керівники страховика зобов’язані мати бездоганну ділову репутацію.

4. Професійна придатність керівника страховика визначається як сукупність знань, професійного та управлінського досвіду особи, необхідних для належного виконання посадових обов’язків керівника страховика з урахуванням плану діяльності та стратегії страховика, а також функціонального навантаження та сфери відповідальності конкретного керівника страховика.

5. Керівники страховика зобов’язані мати вищу освіту.

6. Головою правління (генеральним директором) страховика може бути призначена/обрана особа, яка має досвід роботи у фінансовому секторі не менше п’яти років у сукупності, у тому числі на керівних посадах - не менше трьох років.

7. Членами виконавчого органу страховика, крім голови правління (генерального директора), можуть бути призначені/обрані особи, які мають досвід роботи у фінансовому секторі не менше трьох років.

8. Не менше половини складу ради страховика, включаючи голову ради страховика, має бути сформовано з осіб, які мають досвід роботи у фінансовому секторі не менше трьох років.

9. Головним бухгалтером страховика може бути призначена особа, яка має досвід роботи за фахом у страховому та/або фінансовому секторі у сукупності не менше п’яти років.

10. Кваліфікаційні вимоги до керівників страховика встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

11. Регулятор у встановленому ним порядку погоджує на посади керівників (кандидатів на посади керівників) страховика. Регулятор відмовляє у погодженні керівника страховика (кандидата на посаду керівника страховика), якщо він не відповідає або не доведе Регулятору свою відповідність кваліфікаційним вимогам.

Регулятор приймає рішення про погодження або про відмову в погодженні керівника (кандидата на посаду керівника) страховика на підставі відповідної заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Регулятора. Строк прийняття Регулятором такого рішення становить 60 календарних днів з дня отримання відповідної заяви, а якщо в рамках такого погодження розглядається питання про можливість незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації, - 90 календарних днів з дня отримання відповідної заяви. Регулятор має право продовжити ці строки, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Регулятор повідомляє страховика не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цим абзацом.

{Частину одинадцяту статті 27 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}

У разі виявлення страховиком чи Регулятором невідповідності керівника вимогам щодо ділової репутації страховик може звернутися до Регулятора у встановленому його нормативно-правовими актами порядку з клопотанням про незастосування до такого керівника виявленої ознаки небездоганної ділової репутації та/або надати додаткові документи/пояснення про його відповідність вимогам.

{Частину одинадцяту статті 27 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}

Регулятор розглядає клопотання про незастосування до керівника ознаки небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення протягом 30 робочих днів з дня отримання відповідного клопотання. Регулятор має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття рішення. Про таке продовження строку Регулятор повідомляє страховика не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цим абзацом.

{Частину одинадцяту статті 27 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}

12. Голова правління (генеральний директор), головний бухгалтер страховика, особи, які входять до складу ради страховика, вступають на посаду після їх погодження Регулятором.

13. Страховик зобов’язаний подати до Регулятора документи для погодження інших, ніж зазначені в частині дванадцятій цієї статті, керівників страховика не пізніше одного місяця з дня їх призначення/обрання на посади. Страховик має право звернутися до Регулятора для попереднього погодження кандидатів на посади таких керівників страховика до їх призначення/обрання на посади.

14. Керівники страховика протягом усього часу обіймання відповідних посад повинні відповідати кваліфікаційним вимогам.

15. Регулятор має право вимагати припинення повноважень будь-кого з керівників страховика, якщо він не відповідає кваліфікаційним вимогам та/або якщо керівник страховика не забезпечує належного виконання своїх посадових обов’язків, що призвело до порушення вимог законодавства, виявленого під час здійснення нагляду у порядку, визначеному цим Законом. Страховик зобов’язаний на вимогу Регулятора вжити заходів для припинення повноважень такого керівника страховика, а також для обрання/призначення іншої особи на відповідну посаду, якщо це передбачено законодавством.

16. Керівник страховика, стосовно якого Регулятор висунув вимогу про припинення його повноважень у зв’язку з відмовою у погодженні, зобов’язаний утриматися від вчинення дій, прийняття рішень та припинити виконання покладених на нього посадових обов’язків з дня отримання страховиком такої вимоги Регулятора.

17. Особам, які входять до складу виконавчого органу страховика, та головному бухгалтеру страховика забороняється займати посади в інших юридичних особах (крім материнських та дочірніх компаній страховика, компаній - учасників страхової групи, до якої входить страховик, об’єднань страховиків, професійних об’єднань на ринку страхування).

18. Регулятор має право безоплатно одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших осіб інформацію, необхідну для визначення відповідності керівників страховика (кандидатів на відповідні посади) кваліфікаційним вимогам. Органи та особи, які отримали такий запит Регулятора, зобов’язані надати відповідну інформацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

19. При виконанні своїх обов’язків відповідно до вимог цього Закону керівники страховика зобов’язані діяти в інтересах страховика, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів страховика.

Зокрема, керівники страховика зобов’язані:

1) відповідально ставитися до виконання своїх посадових обов’язків;

2) приймати рішення в межах своїх повноважень;

3) не використовувати службове становище у власних інтересах;

4) забезпечувати збереження та передачу майна і документів страховика у разі звільнення з посади.

20. Керівники страховика несуть відповідальність перед страховиком за збитки, заподіяні страховику їхніми діями (бездіяльністю), згідно із законом. Якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть декілька осіб, їхня відповідальність перед страховиком є солідарною.

21. Керівники страховика зобов’язані запобігати виникненню конфліктів інтересів та сприяти їх врегулюванню. Керівники страховика зобов’язані утримуватися від вчинення дій та/або прийняття рішень, якщо це може призвести до виникнення конфлікту інтересів та/або перешкоджати належному виконанню такими особами своїх посадових обов’язків в інтересах страховика.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

Правовідносини: регулювання співвідношення регресних прав страховика завдавача шкоди та суброгації страховика, який виплатив потерпілому

34. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду доходить висновку про те, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. 35. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.…

Велика Палата ВС, постанова від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, п. 34, 68 · цитують у 387 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» після виплати страхового відшкодування до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у межах виплаченого; такий перехід права вимоги є суброгацією і виражається у заміні кредитора в деліктному зобов'язанні.

Правовідносини: взаємовідносини за договором майнового страхування (суброгація страховика потерпілого щодо вимоги до завдавача шкоди)

43. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. 44.…

Велика Палата ВС, постанова від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, п. 43, 70 · цитують у 387 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Страховик, який виплатив потерпілому страхове відшкодування за договором майнового страхування, повинен реалізувати своє право вимоги перед страховиком, у якого завдавач шкоди застрахував цивільну відповідальність (звернутись до страховика завдавача), у межах прав, передбачених ст. 993 ЦК та ст. 27 Закону України «Про страхування», і лише за умов відсутності обов'язку останнього з виплати або при недостатності страхового відшкодування може виникнути обов'язок по відшкодуванню різниці безпосередньо від завдавача.

Правовідносини: порядок реалізації права вимоги страховика, який виплатив відшкодування, щодо відшкодування завданої шкоди

58. Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. 59.…

Велика Палата ВС, постанова від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, п. 58, 73 · цитують у 387 рішеннях · текст рішення

Після виплати потерпілому страхового відшкодування до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у межах виплаченого відшкодування (суброгація); деліктне зобов'язання не припиняється, відбувається заміна кредитора.

Правовідносини: відшкодування шкоди внаслідок ДТП, суброгація прав страховика потерпілого

47. У цій справі позивач вважав, що у відповідачів є солідарний обов'язок виплатити йому страхове відшкодування, і цей обов'язок виник з однієї підстави - настання страхового випадку. Тому позивач пред'явив до обох відповідачів однакову вимогу.

Велика Палата ВС, постанова від 12.09.2018 у справі № 569/96/17, п. 47 · цитують у 53 рішеннях · текст рішення

Страховик, який виплатив потерпілому страхове відшкодування, реалізує право вимоги проти страховика особи, яка завдала шкоду, звертаючись із позовом до цього страховика в межах договору, укладеного з завдавачем шкоди.

Правовідносини: регресні (суброгаційні) позови страховика потерпілого до страховика завдавача шкоди

49. Законодавство України, чинне як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, не передбачає такого солідарного обов'язку, на виконання якого страховик потерпілого заявив позовну вимогу до страхувальника, який заподіяв шкоду майну, та його страховика.

Велика Палата ВС, постанова від 12.09.2018 у справі № 569/96/17, п. 49 · цитують у 53 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.