Страховик не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава - за зобов'язаннями страховика.
Не допускається, за винятком обов'язкових видів страхування, страхування життя, майна фізичних осіб, перестрахування, страхування експортно-імпортних поставок під гарантію держави, страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою та діяльності страхових посередників, будь-яке централізоване регулювання (уніфікація, обмеження, обов'язковість тощо) розмірів страхових платежів (тарифів) і страхових сум (страхового відшкодування), умов укладання страхових договорів, взаємовідносин страховика і страхувальника, якщо вони не суперечать законодавству України.
{ Частина друга статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4391-VI ( 4391-17 ) від 09.02.2012 }