Посадові особи Уповноваженого органу у випадку розголошення в будь-якій формі відомостей, що є таємницею страхування, несуть відповідальність, передбачену законом.
Конфіденційна інформація щодо діяльності та фінансового стану страхувальника - клієнта страховика, яка стала відомою йому під час взаємовідносин з клієнтом чи з третіми особами при провадженні діяльності у сфері страхування, розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є таємницею страхування.
Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить таємницю страхування, надається страховиком у таких випадках:
на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;
на письмові вимоги суду або за рішенням суду;
органам прокуратури України, Служби безпеки України, Національної поліції, податкової міліції на їх письмову вимогу стосовно операцій страхування конкретної юридичної або фізичної особи за конкретним договором страхування у разі повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення даній особі;
{Абзац четвертий частини третьої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012 , № 5463-VI від 16.10.2012 , № 901-VIII від 23.12.2015 }
центральному органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".
{Частину третю статті 40 доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 3925-VI від 18.10.2011 }
Обмеження стосовно одержання інформації, що містить таємницю страхування, не поширюються на службовців Уповноваженого органу, які в межах повноважень, наданих цим Законом, здійснюють державний нагляд за страховою діяльністю, а також податкові та митні органи доходів і зборів у разі подання їм інформації на запит, зроблений відповідно до положень Податкового кодексу України.
{Частина четверта статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2756-VI від 02.12.2010 , № 406-VII від 04.07.2013 , № 440-IX від 14.01.2020 }