Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають затвердженню Міністерством фінансів України при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Правила страхування повинні містити:
Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.
перелік об'єктів страхування;
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
порядок визначення страхових сум;
Договір страхування повинен містити:
страхові ризики;
назву документа;
виключення із страхових випадків і обмеження страхування;
назву та адресу страховика;
термін та місце дії договору страхування;
прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;
порядок укладення договору страхування;
прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;
права та обов'язки сторін;
зазначення об'єкта страхування;
дії страхувальника при настанні страхового випадку;
розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;
перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків;
розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;
порядок і умови виплат страхових сум;
перелік страхових випадків;
термін прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхових сум та страхового відшкодування;
розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;
умови припинення договору страхування;
страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);
порядок вирішення спорів;
строк дії договору;
страхові тарифи;
порядок зміни і припинення дії договору;
особливі умови.
умови здійснення страхової виплати;
Міністерство фінансів України має право відмовити у видачі ліцензії, якщо подані правила страхування суперечать чинному законодавству та не відповідають вимогам цієї статті.
причини відмови у страховій виплаті;
У разі, коли до правил страхування вносяться зміни, страховик повинен подати ці зміни до Міністерства фінансів України для погодження.
права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
інші умови за згодою сторін;
підписи сторін.
Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна громадян.
Відповідно до міжнародних систем страхування, які вимагають застосування уніфікованих умов страхування, договори страхування укладаються відповідно до таких умов страхування, з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.
У разі виїзду зареєстрованого в Україні автотранспортного засобу на територію іншої країни - члена міжнародної системи автострахування "Зелена Картка", власник такого транспортного засобу зобов'язаний укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника (користувача) транспортного засобу перед третіми особами, дія якого поширюється на ці країни, та отримати від страховика - повного члена Моторного (транспортного) страхового бюро страховий сертифікат "Зелена Картка" єдиного зразка, який прийнятий в усіх країнах - членах цієї міжнародної системи страхування.