Прибуток від страхової діяльності визначається як різниця між доходами від страхової діяльності та собівартістю страхових послуг.
До доходів від страхової діяльності належать:
1) страхові платежі (страхові внески, страхові премії) за договорами страхування та перестрахування;
2) комісійні винагороди за перестрахування;
3) частка від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачена перестрахувальниками;
4) повернуті суми спеціальних страхових резервів попередніх періодів;
5) інші доходи від страхової діяльності.
Витратами страховика, крім витрат на проведення страхування, є виплата страхових сум і страхового відшкодування, відрахування у страхові резерви і на запобіжні заходи.
Об'єктом оподаткування страховиків є прибуток, одержаний від страхової, перестрахувальної і фінансової діяльності, що може здійснюватися в межах, визначених цим Декретом.
Прибуток страховика, що залишається після сплати податків (чистий прибуток), є його власністю, і порядок його використання встановлюється страховиком самостійно.