ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2004 Справа N 28/84-03-2310
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "М+М Мілітцер і Мюнх Україна Гмбх" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2004 року у справі N 28/84-03-2310 за позовом Закритого акціонерного товариства "Возко" до Дочірнього підприємства "М+М Мілітцер і Мюнх Україна Гмбх" та Товариства з обмеженою відповідальністю" Вівал Марін" про стягнення збитків, УСТАНОВИВ:
ЗАТ "Возко" звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про видачу дубліката втраченого наказу господарського суду Одеської області від 29.12.2003 року і поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2004 року на підставі ст. 119 ГПК України ( 1798-12 ) призначено справу до розгляду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2004 року відмовлено в прийнятті апеляційної скарги Дочірнього підприємства "М+М Мілітцер і Мюнх Україна Гмбх" на зазначену ухвалу суду першої інстанції у зв'язку з тим, що ГПК України ( 1798-12 ) не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвал місцевого господарського суду про призначення розгляду справи.
У касаційній скарзі боржник вважає, що апеляційним господарським судом порушено норми процесуального права, і тому просить винесену ним ухвалу скасувати та припинити провадження у справі.
У відзиві на касаційну скаргу стягувач вважає, що оскаржена ухвала апеляційного суду відповідає вимогам чинного законодавства та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу від іншого відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняту в ній судову ухвалу, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2004 року призначено розгляд справи на підставі ст. 119 ГПК України ( 1798-12 ) з дотриманням вимог ст. 86 ГПК України щодо форми і змісту ухвали.
Відповідно до ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Господарським процесуальним кодексом України, зокрема ст. 119 ГПК України ( 1798-12 ), якою визначено вимоги щодо порядку поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, не передбачено оскарження ухвали про призначення розгляду справи у порядку ст. 119 ГПК України.
За таких обставин, апеляційний господарський суд обґрунтовано прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав на оскарження ухвали місцевого господарського суду про призначення справи у порядку ст. 119 ГПК України ( 1798-12 ) та правомірно відмовив боржнику у прийнятті апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Отже, оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "М+М Мілітцер і Мюнх Україна Гмбх" залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2004 року - без змін.