СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
15.04.2004
(Витяг)
У березні 2003 р. прокурор м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради звернувся до суду з позовом до К. про стягнення заборгованості зі сплати податку з власника транспортного засобу і просив стягнути з відповідача як із власника такого засобу на користь зазначеної ради 155 грн. боргу з податку.
Суддя Олександрійського міського суду Кіровоградської області ухвалою від 12 червня 2003 р. (яку залишив без зміни апеляційний суд ухвалою від 23 вересня 2003 р.) у прийнятті позовної заяви відмовив на підставі п. 9 ч. 2 ст. 136 ЦПК ( 1502-06 ).
У касаційному поданні прокурор м. Олександрії порушив питання про скасування зазначених ухвал і направлення справи на розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи вимоги тим, що ухвали постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав:
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вимоги, з якими прокурор пред'явив позов, не пов'язані із захистом інтересів держави. Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 36-1 Закону від 5 листопада 1991 р. N 1789-XII ( 1789-12 ) "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Отже, виходячи зі змісту зазначених статей, прокуратура діє в межах наданих їй повноважень і має право у випадках, визначених законом, звертатися до суду за захистом прав громадян, а також законних інтересів держави, її органів, державних підприємств та організацій.
Крім того, за змістом п. 10 ч. 1 ст. 14 Закону від 25 червня 1991 р. N 1251-XII ( 1251-12 ) "Про систему оподаткування" податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), які встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.
За таких обставин відмова суду в прийнятті позовної заяви прокурора є безпідставною, оскільки прокурор згідно зі ст. 36-1 Закону "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) та п. 2 ст. 121 Конституції ( 254к/96-ВР ) мав достатньо правових підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ), Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України касаційне подання прокурора м. Олександрії задовольнила: ухвалу Олександрійського міського суду від 12 червня 2003 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2003 р. скасувала і передала справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.