ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2008 Справа N 4/155
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.08.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Мачульського Г.М. Шаргала В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Укрнамінвест"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 05.03.2008 р.
у справі N 4/155
Господарського Чернівецької області суду
за позовом Приватного підприємства "Укрнамінвест"
до Закритого акціонерного товариства "Агрошляхбуд"
третя особа Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин
про стягнення заборгованості за виконану роботу
за участю представників - позивача: не з'явився
- відповідача: Драбчука В.С. (довіреність від 07.09.2007р.)
- третьої особи: не з'явився, -
ВСТАНОВИВ:
Оскарженою постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2008 р. (колегія суддів у складі: головуючого - судді Новосад Д.Ф., суддів Михалюк О.В., Мельник Г.І.) залишено без змін рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.01.2008р. (суддя Проскурняк О.Г.), яким в задоволенні вказаного позову відмовлено
В касаційній скарзі позивач просить вказані рішення і постанову скасувати в повному обсязі та задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства "Укрнамінвест", стягнувши з відповідача 56 267 грн. заборгованості за виконані роботи, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ), ст. 526, ч. 1 ст. 837, ст. 838, п. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), ст.ст. 33, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Позивач та третя особа не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Позивач у касаційній скарзі просив розглянути справу у відсутності свого представника.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 04.02.2005 р. та 30.06.2005 р. між третьою особою та відповідачем укладено договори на капітальне будівництво N 4, N 28, згідно яких третя особа доручає, а відповідач зобов'язується провести будівництво мережі побутової дощової каналізації, дренажу, водопроводу житлових будинків прилеглих до житлового масиву вул. Нагірної, Тургенєва, Пирогова, Матросова, Харківської в м. Чернівці. Одночасно між сторонами погоджено договірні ціни договорів. За липень, серпень, жовтень 2006 року між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин та ЗАТ "Агрошляхбуд" укладено акти приймання виконаних підрядних робіт.
19.06.2006 р. між відповідачем та позивачем укладено договір підряду N 24 згідно якого, позивач зобов'язується на свій ризик виконати за завданням відповідача з використанням матеріалів відповідача зовнішнє водопостачання, фекальну каналізацію, дренаж по вул. Харківській, в межах вул. Гастело-Нагірна м. Чернівці. При цьому сторони узгодили договірну ціну робіт у сумі 172 599,00 грн.
За виконані роботи у липні 2006р. сторони погодили довідку про вартість виконаних робіт та уклали акт приймання виконаних робіт на суму 32 040,00 грн.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 24.11.2006 р. задоволено позов позивача в даній справі до відповідача в даній справі та стягнуто 12 251,69 грн. неустойки за несвоєчасну сплату суми у розмірі 32 040,00 грн.
Відповідно до листа N 71 від 11.09.2006 р. відповідач повідомив третю особу, що позивач проводить роботи не якісно, не завершено роботи по прокладанню дренажу і водопроводу, не забетоновано дно і не зароблені шви колодязів, роботи 04.09.2006 р. підприємством припинені.
18.09.2006 р. позивач звернувся з листом N 5 до відповідача щодо погодження між сторонами довідок про вартість виконаних робіт у серпні 2006 року.
Листом N 85 від 17.10.2006 р. відповідач відмовив позивачу у погодженні підписання актів виконаних робіт з посиланням на те, що позивач не виконував будівництво про яке зазначалось у актах приймання виконаних робіт.
Позивач, посилаючись на те, що відповідачем не було сплачено за виконані роботи в липні 2006 року суму 13 219 грн. та суму 19 059 грн.; в серпні 2006 року суму 10 482 грн.; в жовтні 2006 року суму 13 507 грн., звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості на загальну суму 56 267 грн.
Місцевий господарський суд відмовляючи в позові виходив з того, що позивач не надав суду доказів виконання робіт у липні 2006 р. на суму 19 059,00 грн.; по прокладанню дренажу в серпні 2006 р. на суму 10 482,00 грн.; по спорудженню в жовтні 2006 р. водопроводу на суму 13 507,00 грн.; не є належним доказом виконання зазначених робіт з посиланням на довідки про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання виконаних робіт підписаних в односторонньому порядку лише позивачем; із витребуваних судом від відповідача шляхових листів, де міститься підпис директора позивача, вбачається, що у липні 2006 р. перевезення вантажів здійснювалось виключно транспортом відповідача. Також пославшись на те, що укладені між третьою особою та відповідачем акти приймання передачі виконаних робіт за липень, серпень, жовтень 2006 р. не підтверджують обставини щодо виконання саме позивачем робіт у вказаний період на суму 56 267,00 грн., а відтак місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст. 838 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), дійшов до висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду.
Су касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч. 1). Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2).
Статтею 111-10 цього кодексу ( 1798-12 ) визначено підстави для скасування або зміни рішення або постанови. Згідно цієї норми підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції таких підстав не встановив.
Так, згідно ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору або закону і припинятися виконанням проведеним належним чином.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України ( 436-15 ) будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України ( 436-15 ) за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Відповідно до ч. 5 ст. 321 Господарського кодексу України ( 436-15 ) якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З системного аналізу наведених приписів норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у підрядника права вимоги оплати виконаних будівельних робіт за договором підряду є виконання ним робіт належним чином і в погоджений строк, у відповідності до проектно-кошторисної документації, а саме належне виконання зазначених робіт - є обов'язком підрядника.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, роботи за договором підряду позивачем були виконані неналежним чином. А відтак, з врахуванням обставин справи та приписів ч. 5 ст. 321 Господарського кодексу України ( 436-15 ), у відповідача відсутній обов'язок щодо оплати у зв'язку із невиконанням позивачем свого обов'язку.
Наведеним спростовуються доводи, викладені в касаційній скарзі, щодо неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Отже, при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону.
За вказаних обставин постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Укрнамінвест" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2008 р. у справі N 4/155 Господарського суду Чернівецької області - без змін.
Головуючий суддя Г.А.Кравчук
Судді Г.М.Мачульський В.І.Шаргало