Про стягнення заборгованості за договором позики

Постанова від 2004-07-20 № 39/77 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2004 Справа N 39/77

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді М.В. Кузьменка,

судді І.М. Васищака,

судді В.М. Палій,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гед Плаза"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 29.04.2004 р.

у справі N 39/77

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Позитив"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гед Плаза"

про стягнення заборгованості у сумі 183 076,60 грн. за договором позики,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2004 р. (головуючий, суддя Євстигнеєв О.С., судді Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.), відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Гед Плаза" у прийнятті до провадження апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2004 р. у справі N 39/77 про порушення провадження у даній справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на приписи ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвали про порушення провадження у справі оскарженню не підлягають.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, а апеляційну скаргу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та ст. 97 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України ( 1798-12 ).

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2 ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ), касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (права та обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.

В силу статті 106 ГПК України ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).

Статтею 64 ГПК України ( 1798-12 ) встановлено, що суддя, прийнявши позовну заяву, виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі. Ця ухвала виноситься з додержанням вимог ст. 86 цього Кодексу.

Права сторін на оскарження ухвали про порушення провадження у справі дана норма не передбачає.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2004 р. у справі N 39/77 про порушення провадження у даній справі. Вказана ухвала винесена на підставі ст. 64 ГПК України ( 1798-12 ).

Оскільки права сторін на оскарження такої ухвали стаття 64 ГПК України ( 1798-12 ) не передбачає, то колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Гед Плаза" на ухвалу місцевого суду від 12.03.2004 р. про порушення провадження у справі, яка не підлягає оскарженню.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам Конституції України (ч. 2 ст. 6) ( 254к/96-ВР ), де передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Керуючись статтями 106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гед Плаза" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2004 р. у справі N 39/77 - без змін.