ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2007 Справа N 1/69/41
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Т.Б.Дроботової
суддів: Н.О.Волковицької, Л.І.Рогач
за участю представників:
позивача - не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
відповідача - не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн"
на ухвали господарського суду Чернігівської області від 20.01.2007 року та Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2007 р.
у справі N 1/69/41
господарського суду господарського суду Чернігівської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Придесення"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн"
про стягнення заборгованості 66530,51 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.01.2007 р. (суддя В.І.Шестак) на підставі статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) поновлено провадження та призначено судове засідання у справі за позовом ТОВ "Придесення" до ТОВ "Прод-лайн" про стягнення заборгованості у сумі 66530,51 грн. за договором N 37-05/лт на поставку льняної трести, укладеного між ТОВ "Придесення" та ТОВ "Про-лайн".
Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 05.03.2007 р. відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн" на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.01.2007 р. згідно частини 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), з тих підстав, що вказана ухвала не передбачає оскарженню ухвали про поновлення провадження у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на ухвали господарського суду Чернігівської області від 20.01.2007 р. та Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2007 р., в яких просить порушити провадження з перегляду касаційних скарг та скасувати вказані ухвали суду першої та апеляційної інстанції, мотивуючи касаційні скарги доводами про неправильне застосування господарським судом статей 4, 4-3, 65 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) та 8, 55, 64, 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ), Зокрема, скаржник зазначає, що суд не створив сторонам, які беруть участь у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Окрім цього, зазначені норми Конституції України, зобов'язують суд приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
Сторони у справі не скористалися правом на участь представників в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Ухвала господарського суду про поновлення провадження у справі ухвалюється на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) та з додержанням вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до статті 65 цього Кодексу ( 1798-12 ) з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою, вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.
Статтею 4-3 вказаного Кодексу ( 1798-12 ) встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Абзацом 3 статті 22 цього ж Кодексу ( 1798-12 ) передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в касаційному порядку оскаржено ухвалу господарського суду про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання.
Відповідно до статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвала є одним із видів судового рішення.
Вищий господарський суд України зазначає, що пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 ) ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Статтею 106 цього Кодексу ( 1798-12 ) передбачено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Згідно частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку, у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Таким чином, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.
Оскарження ухвали, про поновлення провадження у справі, винесеної в порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) чинним процесуальним законодавством не передбачено.
А відтак, право чи інтерес не підлягають судовому захисту шляхом оскарження ухвали про поновлення провадження у справі, що зумовлює припинення касаційного провадження у справі, оскільки захист права реалізується шляхом оскарження рішення суду по суті.
Таким чином, апеляційною інстанцією правомірно відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 20.01.2007 р., оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), зокрема, статтею 79 цього Кодексу не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали про поновлення провадження у справі.
Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі про порушення апеляційним господарським судом положень статей 8, 55, 124, 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ), є помилковими, оскільки право сторін на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення здійснюється у встановленому законодавством порядку.
Отже, підстав для скасування ухвал господарських судів першої та апеляційної інстанції не вбачається.
Згідно статті 111-5 зазначеного Кодексу ( 1798-12 ) у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Керуючись пунктом 1 статті 80, статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн" залишити без задоволення.
Касаційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Чернігівської області від 20.01.2007 року у справі N 1/69/41 господарського суду Чернігівської області припинити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2007 р. у справі N 1/69/41 господарського суду Чернігівської області залишити без змін.
Головуючий Т.Дроботова
Судді Н.Волковицька Л.Рогач