ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2005 Справа N 2-3/2634.1-2005
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.03.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний торговельний дім" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2005 року у справі N 2-3/2634.1-2005 за позовом Малого підприємства "Апогей" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний торговельний дім", третя особа - Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості, УСТАНОВИВ:
У лютому 2003 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 72 449 грн., посилаючись на те, що останній порушив зобов'язання з розрахунків за отримані боргові зобов'язання Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим перед ним.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги і зазначив про невизначеність строку виконання відповідачем зобов'язання з розрахунків, і тому, посилаючись на застосування до спірних правовідносин ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) вважає, що ним не було пропущено строку позовної давності.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2005 року (суддя Соколова І.О.) в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2005 року (судді Щепанська О.А., Прокопанич Г.К., Плут В.М.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що апеляційним судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзиви на касаційну скаргу від позивача та третьої особи до суду не надходили.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 1999 року в центрі обслуговування системи електронних розрахунків Мінфіну Автономної Республіки Крим була проведена операція по продажу позивачем належних йому боргових зобов'язань Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим відповідачу, що було оформлено сліпом N 006043 від 27.12.1999 року на суму 72 449 грн.
Відповідно до ст. 151 ЦК УРСР ( 1540-06 ) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу ( 1540-06 ).
Згідно зі ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк та у відповідності до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було передано відповідачу боргові зобов'язання Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим на суму 72 449 грн. і при цьому строк розрахунків сторонами не було визначено, а відповідачем після отримання вимоги від позивача зобов'язання щодо розрахунків за них не виконано, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим і ТзОВ "Об'єднана платіжна система України".
Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про невиконання відповідачем зобов'язань з розрахунків за отримані від позивача боргові зобов'язання Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим за спірною угодою та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 72 449 грн., скасувавши рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду.
За таких обставин, прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Разом з тим, посилання в мотивувальній частині постанови апеляційного господарського суду на ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ) є зайвим, і тому підлягає виключенню з постанови суду.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 121-1 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний торговельний дім" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2005 року - без змін, виключивши з її мотивувальної частини посилання на ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ).
Поновити виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2005 року.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк П.Гончарук