ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2006 Справа N 1/92
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.03.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2005 року у справі N 1/92 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Чернівецького обласного державного комунального підприємства "Чернівціоблтепломережа" про стягнення заборгованості, УСТАНОВИВ:
У грудні 2004 року позивач звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 2 743 655,75 грн., пені в сумі 462 207,42 грн., інфляційних сум 744 452,35 грн., 3% річних у сумі 206 795,61 грн. і штрафу в сумі 192 055,90 грн., посилаючись на те, що останнім порушено зобов'язання за договором N 1001(10/16-877-ТЕ) від 01.01.2001 року з оплати за поставлений природний газ.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.12.2004 року позов задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 2 703 655,75 грн., пеню в сумі 462 207,42 грн., інфляційні суми 744 452,35 грн., 3% річних у сумі 206 795,61 грн. та штраф в сумі 192 055,90 грн., а в решті позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2005 року зазначене рішення суду першої інстанції змінено і стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 2 668 655,75 грн., 3% річних 206 795,61 грн. та пеню в сумі 219 269,81 грн.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати в частині відмови в позові та позов в цій частині задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що оскаржена постанова апеляційного господарського суду прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, і тому просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір N 1001(10/16-877-ТЕ) від 01.01.2001 року купівлі-продажу природного газу з додатками та додатковими угодами до нього, за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу в 2001-2002 роках природний газ виключно для потреб населення в об'ємі, встановленому договором, а відповідач - прийняти та оплатити його.
П. 6.1 укладеного договору в редакції додаткової угоди N 4 від 01.10.2001 року встановлено, що оплата за газ здійснюється шляхом 34% попередньої оплати вартості газу, запланованого для доставки у відповідний період не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу, послідуючі оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів відповідно до 10-го та 20-го числа поточного місяця, а остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно п. 7.2 договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.
П. 11.1 договору визначено, що даний договір в частині проведення розрахунків за газ діє до їх повного здійснення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за спірним договором з передачі природного газу, а відповідач зобов'язання з оплати поставленого йому позивачем газу виконав частково, заборгувавши позивачу 2 668 655,75 грн.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, з яким погодився і апеляційний господарський суд про невиконання відповідачем належним чином взятих на себе зобов'язань за спірним договором з оплати поставленого йому позивачем природного газу.
Проте, суд першої інстанції невірно визначив суму боргу, і тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано змінив рішення суду першої інстанції в цій частині, задовольнивши позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 2 668 655,75 грн. і 3% річних відсотків відповідно до цієї суми в розмірі 206 795,61 грн.
Разом з цим, апеляційний господарський суд зробив обґрунтований висновок про відмову в позові в частині стягнення інфляційних сум, змінивши в цій частині рішення місцевого господарського суду.
Водночас, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення пені за період з грудня 2003 року по травень 2004 року в зв'язку з пропуском строку позовної давності відповідно до ст.ст. 72, 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) та для стягнення штрафу - в зв'язку з неправильним застосуванням в цій частині ст. 231 ГК України ( 436-15 ), обґрунтовано змінивши рішення суду першої інстанції в зазначеній частині позову, стягнувши пеню в сумі 219 269,81 грн., і відмовивши в решті цих вимог.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.
За таких обставин, прийнята у справі постанова суду апеляційного господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2005 року - без змін.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк П.Гончарук