ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2007 Справа N 9/643-05
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 13.09.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"
на рішення господарського суду Сумської області
у справі від 11.04.2007 року
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз"
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"
про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2005 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 4 182 712,88 грн., інфляційних сум 1 196 096,04 грн. та 3% річних у сумі 356 160 грн., у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за договорами N 73/1170 від 24.07.2001 року, N 4/18-Г/398 від 19.03.2002 року і N 13/07/523-р від 16.04.2002 року з оплати за надані послуги з транспортування природного газу.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4 182 712,88 грн., інфляційні суми 1 777 493,09 грн. і 3% річних у сумі 503 644,47 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 11.04.2007 року позов задоволено.
В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої інстанції не переглядалось.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняте ним рішення скасувати та в позові відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржене судове рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, і тому просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і, прийняте в ній судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов договорів по транспортуванню природного газу N 73/1170 від 24.07.2001 року, N 4/18-Г/398 від 19.03.2002 року і N 13/07/523-р від 16.04.2002 року позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з транспортування природного газу, а відповідач зобов'язався оплатити ці послуги.
П.п. 5.2 договорів N 73/1170 від 24.07.2001 року та N 13/07/523-р від 16.04.2002 року передбачено, що оплата за транспортування газу здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на рахунок позивача у строк до 10 банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі послуг з транспортування газу, а п. 5.2 договору N 4/18-Г/398 від 19.03.2002 року - до 10 числа наступного за звітним місяця, в якому надавались послуги з транспортування газу.
Відповідно до ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) та ст.ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк та у відповідності до вказівок закону, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за зазначеними договорами, надавши послуги на суму 8 569 893,67 грн., а відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг виконав неналежним чином і має заборгованість перед позивачем у сумі 4 182 712,88 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про наявність правових підстав для стягнення заборгованості в сумі 4 182 712,88 грн., інфляційних сум 1 777 493,09 грн. і 3% річних у сумі 503 644,47 грн. з урахуванням вимог ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) та ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати отриманих послуг за спірними договорами й обґрунтовано задовольнив позов.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 11.04.2007 року - без змін.
Головуючий суддя В.Перепічай
Судді І.Вовк П.Гончарук