ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22.01.2004 Справа N 22/604
(постанову залишено без змін постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27.04.2004)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Кузьменка М.В. - головуючого, Васищака І.М., Палій В.М. за участю представників сторін Г. (дов. від 28.05.2003), К. (дов. від 03.11.2003), Ш. (дов. від 05.01.2004), Д. (дов. від 15.01.2004) розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІВІЖЕН Груп" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2003 у справі N 22/604 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІВІЖЕН Груп" до Відкритого акціонерного товариства "Сумигаз", Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 2000000 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2003 рішення у справі скасовано з прийняттям нового, яким в позові відмовлено з мотивів недоведеності підстав набуття векселя позивачем та незалучення до участі у справі всіх зобов'язаних за векселем осіб.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКСІВІЖЕН Груп" вважає, що постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню через неправильне застосування судом Уніфікованого закону "Про переказні та прості векселі" ( 995_009 ) в частині прав векселедержателя, вчинення учасниками векселя індосаментів та обсягів відповідальності осіб, які зобов'язані за векселем, а також статей 29, 38 та 99 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Відповідачі доводи касаційної скарги вважають безпідставними і в її задоволенні просять відмовити.
Відповідачі вважають, що оскільки позивач придбав вексель на підставі цивільно-правової угоди купівлі-продажу від 28.05.2003 N 495-Т/3-183, то послідовний ряд індосаментів слід визнати перерваним, а вексель таким, що втратив вексельну силу.
Перевіривши повноту встановлення Київським апеляційним господарським судом обставин справи та їх правову оцінку, Вищий господарський суд України дійшов висновків про задоволення касаційної скарги.
Позивачем заявлена вимога про стягнення вексельної суми з підстав непогашення векселя солідарно зобов'язаними його учасниками - відповідачами у справі.
Місцевим господарським судом встановлено, що позивач є держателем простого векселя N 783375351146, який було складено 28.01.99 з вексельною сумою 2 млн. грн. і строком платежу "за пред'явленням, але не раніше 28.01.2003", якого набув на підставі бланкового індосаменту.
Господарський суд апеляційної інстанції не визнав товариство з обмеженою відповідальністю "ОКСІВІЖЕН Груп" належним векселедержателем через недоведеність підстав отримання векселя.
Такий висновок Київського апеляційного господарського суду колегія суддів вважає помилковим і таким, що не грунтується на приписах статей 11, 14 і 77 Уніфікованого закону "Про переказні та прості векселі" ( 995_009 ).
За змістом цих норм простий вексель може бути переданий шляхом індосаменту, у тому числі бланкового, і вручення векселя позивачу є юридичним фактом, який визначає момент виникнення у нього права власності на вексель, а отже і вимоги за ним.
Укладення між попереднім власником векселя і позивачем цивільно-правової угоди купівлі-продажу, за наявності бланкового індосаменту, на його легітимність не вплинуло, оскільки не перервало послідовного та безперервного ряду індосаментів.
За таких обставин відсутні підстави вважати перерваною послідовну передачу спірного векселя і слід визнати, що товариство з обмеженою відповідальністю "ОКСІВІЖЕН Груп" набуло прав учасника векселя, зокрема індосата, і вправі заявляти вимогу про стягнення вексельної суми з осіб, які зобов'язані за векселем.
Вчинення позивачем протесту векселя (Акт від 09.06.2003 про протест векселя про неоплату) надає право векселедержателю притягнути до вексельної відповідальності трасанта, індосантів, авалістів.
За змістом статті 47 Уніфікованого закону "Про переказні та прості векселі" ( 995_009 ) трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, несуть солідарну відповідальність перед власником векселя. Останній вправі пред'явити вимогу до кожного окремо або до всіх разом і не зобов'язаний дотримувати тієї послідовності, у якій зазначені особи видали свої зобов'язання.
Зазначене правило в силу статті 77 цього закону ( 995_009 ) застосовується також до простих векселів, а тому висновок Київського апеляційного господарського суду про необхідність залучення до участі у справі всіх зобов'язаних за векселем осіб є помилковим.
За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що юридична оцінка апеляційного господарського суду не грунтується на повному дослідженні всіх обставин справи, що призвело до неправильного застосування судами норм вексельного законодавства.
Керуючись статтями 1115, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІВІЖЕН Груп" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2003 скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 13.08.2003 у справі N 22/604 залишити в силі.