Про стягнення вартості частини майна товариства та відшкодування моральної шкоди

Ухвала · поточна редакція від 10.03.1999

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 10.03.99

vd990310

(Витяг)

Членові акціонерного товариства закритого типу належить право на відповідну кількість акцій, а не на частину майна товариства, відповідну його частці у статутному фонді

Рішенням Одеського обласного суду від 11 листопада 1998 р. С. було відмовлено в задоволенні позову до виробничого акціонерного товариства "Полімер" про стягнення вартості частини майна товариства, скасування рішення зборів акціонерів товариства від 18 листопада 1996 р. та відшкодування моральної шкоди. Посилаючись на те, що суд неправильно встановив обставини справи й допустив помилки у застосуванні закону, С. у касаційній скарзі просив скасувати зазначене рішення і, не передаючи справи на новий розгляд, задовольнити позов. Заслухавши доповідь судді й пояснення представників відповідача та перевіривши матеріали справи, судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу С. залишила без задоволення з таких підстав.

Судом установлено, що господарське товариство "Полімер" є акціонерним товариством закритого типу, статутний фонд якого поділено на 50 акцій, розподілених між його засновниками. Позивач є акціонером товариства, і йому належать три акції. Ці обставини підтверджено наявними у справі копіями статуту товариства від 20 грудня 1993 р., рішення Білгород-Дністровського міського виконавчого комітету Одеської області від 20 січня 1994 р. N 71 про реєстрацію товариства і свідоцтва про його державну реєстрацію від 28 січня 1994 р. N 2000.

С. звернувся до суду з позовом про стягнення вартості належної йому частки в статутному фонді відповідача, мотивуючи це тим, що збори акціонерів товариства безпідставно відмовили йому в задоволенні заяви про вихід із числа засновників та у виплаті вартості належної йому частки у статутному фонді товариства в сумі 45 тис. грн.

У судовому засіданні позивач свої вимоги змінив, посилаючись на те, що фактично відповідач є господарським товариством з обмеженою відповідальністю, і просив стягнути на його користь вартість частини майна товариства, яка відповідає його частці у статутному фонді й становить 72 тис. грн.

Згідно зі ст. 37 статуту товариства при виході акціонера з останнього йому виплачується вартість його акцій, а не частини всього майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. З урахуванням цього суд правильно зазначив у рішенні, що такі вимоги позивача не грунтуються на законі й положеннях статуту товариства, та обгрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог.

Судом також не було встановлено підстав для скасування рішення зборів акціонерів товариства, оскільки на цих зборах вирішувалось питання про викуп належних позивачеві акцій товариства, а не про виплату йому вартості частини майна товариства відповідно до його частки у статутному фонді.

Враховуючи те, що відповідач обгрунтовано відмовив С. у виплаті вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді, а також те, що статутом товариства і чинним законодавством не передбачено в цих випадках відшкодування моральної шкоди, суд правильно відмовив у задоволенні таких вимог. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Виходячи з наведеного і керуючись статтями 310, 311 ЦПК ( 1503-06 ), судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу С. залишила без задоволення, а рішення Одеського обласного суду - без зміни.

Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 6 (16), 1999 р.

Історія документа

Джерело не фіксує для цього документа подій набрання або втрати чинності, тому стан не показано. Так само зроблено в офіційному реєстрі.