За своєю правовою природою 3% річних є платою за користування грошовими коштами, як і інфляційні, що нараховуються на суму заборгованості і пов'язані з інфляційними процесами у державі та знеціненням грошової одиниці. А ні 3% річних ані інфляційні не відносяться до санкцій у розумінні ст. 12 вказаного Закону ( 2343-12 ).
Таким чином, суд попередньої інстанції дійшов до вірного висновку, що розмір 3% річних з 22.05.2001 р. по 20.05.2004 р. становить 44 713.32 грн. Оскільки, заявлені вимоги позивача в цій частині відповідають вимогам ст.214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) та ст. 625 ЦК України ( 435-15 ), розраховані вірно та підлягають стягненню.
Таким чином, суд попередньої інстанції у повному обсязі з'ясував матеріали справи та вірно застосував чинне законодавство.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що Запорізьким апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду у даній справі не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Запорізька АЕС м. Енергодар на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 03.11.2004 р. у справі N 9/321 залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 03.11.2004 р. у справі N 9/321 залишити без змін.