Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до підставного висновку, що ухвала місцевого господарського суду, оскарження якої не передбачено Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ), не може бути предметом апеляційного перегляду.
Посилання в касаційній скарзі на те, що у складі колегії суддів, які постановляли ухвалу, яка є предметом касаційного оскарження, входив суддя, постанова за участю якого скасовувалась у даній справі, то судова колегія виходить з того, що це не є безумовною підставою для скасування оспореної ухвали.
Відповідно до ч.1 ст. 20 ГПК України ( 1798-12 ) суддя, який брав участь в розгляді справи не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участі.
Разом з тим процесуальна стадія прийняття або повернення апеляційної скарги, у контексті ст.ст. 97, 98 ГПК України ( 1798-12 ), вирішується без виходу в судове засідання, без повідомлення сторін та прокурора, що беруть участь у справі, як і перевірка її здійснюється лише на предмет дотримання при її подачі вимог Господарського процесуального кодексу України, а тому зазначена стадія судового процесу не є розглядом справи у розумінні змісту наведеної норми процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Підприємство АБРИС" залишити без задоволення, а ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк П.Гончарук