1. Після закінчення встановлених строків сплати відповідних платежів невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені, якщо законодавством України не встановлено стягнення недоїмки за окремими платежами без нарахування пені.
Пеня із сум недоїмки нараховується з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу.
( Пункт 1 статті 4 в редакції Закону N 653/96-ВР від 26.12.96 ) 2. За несвоєчасне зарахування платежів з вини установ банків до доходів державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, на рахунки установ Української державної страхової комерційної організації, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України та централізованого Фонду соціального страхування колгоспників України установа банку сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, установлених законодавством за такими видами платежів. Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами платежів вважається день його реєстрації в цих установах.
3. ( Зупинено до 1 січня 1997 року дію пункту 3 статті 4 в частині строків сплати донарахованих у 1996 році сум пені, штрафних та фінансових санкцій згідно із Законом N 96/96-ВР від 22.03.96 ) При надходженні сум на сплату недоїмки в першу чергу погашається недоїмка, а потім пеня. При стягненні недоїмки на підставі рішення суду передусім покриваються витрати, пов'язані з стягненням.