ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2005 Справа N 15/391
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Щотки С.О.
суддів: Подоляк О.А., Семчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ "Миколаївський парфюмерно-косметичний комбінат "Алые паруса"
на постанову від 12.01.2005 р. Одеського апеляційного господарського суду
у справі N 15/391
за позовом АКБ "Райффайзенбанк Україна" в особі філії в м. Миколаєві (надалі - Банк)
до ВАТ "Миколаївський парфюмерно-косметичний комбінат "Алые паруса" (надалі - Комбінат)
про стягнення 3 174 871,99 грн.
за участю представників:
від позивача - не з'явились
від відповідача - не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.12.2004 р. (суддя Середа О.Ф.) позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 2 816 292,46 грн. основного боргу, 211 639,30 грн. відсотків за користування кредитом, 146 940,23 грн. штрафних санкцій, 1700 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.12.2004 р. (суддя Середа О.Ф.), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2005 р. (судді: Таценко Н.Б., Сидоренко М.В., Савицький Я.Ф.), на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України ( 1798-12 ) клопотання Банку задоволено: накладено арешт на нерухоме майно на суму 3 174 871,99 грн., що належить на праві власності Комбінату і знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 106.
Не погоджуючись з постановою, Комбінат звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Відповідно до п. 3 ст. 86 ГПК України ( 1798-12 ) ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Таким чином, в ухвалі суду про вжиття заходів до забезпечення позову має мітитись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Ухвала місцевого господарського суду вказаним вимогам відповідає.
При цьому, судами встановлено та підставно враховано, що зменшення предмету застави на загальну суму 627 258,06 грн. по договору застави товарів в обігу N PL/2003-224 від 28.01.2004 р. підтверджується актом перевірки від 14.10.2004 р., відсутність нерухомого майна по договору іпотеки N PL/2003-223 від 25.07.2004 р. зафіксовано в акті опису та арешту майна державного виконавця від 04.11.2004 р.
Виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову за клопотанням позивача місцевий господарський суд правильно застосував ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ), обґрунтовано обравши заходи до забезпечення позову, які відповідають положенням ст. 67 ГПК України, а апеляційний господарський суд підставно залишив ухвалу без змін.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
З урахуванням викладеного, законна та обґрунтована постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "Миколаївський парфюмерно-косметичний комбінат "Алые паруса" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2005 р. у справі N 15/391 залишити без змін.